Рак шийки матки – це поширене онкологічне захворювання. Його виявляють як у літніх жінок, так і у молодих дівчат. Без лікування хвороба швидко прогресує, але діагностика на ранніх стадіях та своєчасна терапія значно підвищують ймовірність одужання.
Рак шийки матки займає третє місце серед злоякісних пухлин у жінок. В гінекології його вважають найбільш поширеним видом злоякісних пухлин. Рак шийки матки відносять до хвороб «візуальної локалізації», тобто його легко діагностувати під час звичайного огляду.
Останнім часом частота захворюваності на цю патологію знижується через ефективне лікування передракових станів.
Важливе значення у запобіганні раку мають скринінгові програми, що включають гінекологічний огляд та цитологічні дослідження. Завдяки цьому щорічно виявляють значну кількість як передракових хвороб, так і злоякісного переродження епітелію на ранніх стадіях.
Рак шийки матки буває двох видів – плоскоклітинний та аденокарцинома. Плоскоклітинний рак шийки матки складає 60-75% всіх випадків, аденокарцинома зустрічається рідше (25-40%). При цитологічному дослідженні аденокарциному виявити важче. Середній вік виявлення хвороби – 50 років, але іноді рак шийки матки діагностують і у двадцятирічних дівчат.
Причини виникнення раку шийки матки
Злоякісну трансформацію епітелію шийки матки пов’язують з інфікуванням жінки вірусом папіломи людини (ВПЛ). Цей збудник має безліч штамів, але онкогенними вважають лише деякі з них. Типи 16 та 18 відносять до високоонкогенних, а 31, 33, 35 і 39 частіше викликають появу кондилом (бородавчатих утворень) на статевих органах та дисплазію шийки матки, ніж злоякісну пухлину.
Вірус папіломи людини – це найпоширеніша причина раку шийки матки, він дуже розповсюджений серед жінок репродуктивного віку. Саме з ВПЛ пов’язують близько 70% випадків цього виду раку.
Інші причини раку шийки матки – це інфікування вірусами герпесу, ВІЛ, хламідіями. Хоча хвороби, що передаються статевим шляхом, не викликають появу пухлини безпосередньо, але вони підвищують ризик її розвитку.
Провокуючі фактори раку шийки матки:
активне сексуальне життя з частою зміною партнерів;
багато пологів чи абортів;
паління;
ожиріння;
ранній початок статевого життя;
імунодефіцит, в тому числі викликаний ВІЛ;
Також є дані, що ризик раку шийки матки зростає при тривалому використанні оральних контрацептивів.
Важливо знати, що існують фонові та передракові захворювання шийки матки, при яких ймовірність переродження епітелію значно зростає. До них належать:
дисплазія, або цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (ЦІН);
Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія буває трьох ступенів тяжкості. При перших двох цей патологічний стан може самостійно регресувати, при ЦІН ІІІ зазвичай відбувається трансформація в карциному in situ – рак без росту в підлеглу тканину, обмежений. Його ще називають раком 0 стадії. Без лікування ЦІН ІІІ стає злоякісною пухлиною через кілька років, а іноді – місяців.
Стадії раку шийки матки
Для визначення стадії раку шийки матки оцінюють поширеність пухлини, наявність метастазів, ураження лімфатичних вузлів. Класифікують хворобу за системами FIGO (прийнята міжнародною асоціацією акушерів та гінекологів) та ТNM (T – поширеність раку, N – залучення лімфатичних вузлів, M – віддалені метастази).
Стадії раку шийки матки:
0 (FIGO) або Tis (TNM). Це карцинома in situ – внутрішньоепітеліальний, преінвазивний рак.
І (FIGO), Т1 (TNM). Рак проростає в шийку матки, але не поширюється на її тіло.
ІІ (FIGO), Т2 (TNM). Поширення пухлини за межі шийки матки, але нижня третина піхви та стінки таза неушкоджені.
ІІІ (FIGO), Т3 (TNM). Рак проростає параметрій (навколоматкову клітковину) до стінок таза або нижню третину піхви. Також можливий розвиток гідронефрозу (розширення нирок через порушення відтоку сечі та підвищення гідростатичного тиску) або вторинне ураження нирки.
ІV (FIGO), Т4 (TNM). Пухлина виходить за межі таза, проростає суміжні органи. З’являються віддалені метастази.
В кожній стадії додатково виділяють підстадії – А, В, які точніше характеризують ступінь поширення пухлини, її розміри, інфільтрацію навколишніх тканин, метастазування.
Система стадійності FIGO була переглянута у 2018 р. Запропоновано використовувати різні візуалізаційні методи (УЗД, КТ, МРТ, ПЕТ-КТ, МРТ-ПЕТ), а також лабораторні дослідження для отримання більш інформаційної оцінки новоутворення.
Які симптоми раку шийки матки?
Які перші ознаки раку шийки матки?
Перші симптоми раку шийки матки – це кров’янисті виділення та збільшення кількості вагінальних виділень (прозорих, жовтуватих та водянистих). Кров’янисті виділення можуть виникати без причини або бути контактними – з’являтися після статевого акту, спринцювання, гінекологічного огляду. Іноді травмування пухлини призводить до вагінальної кровотечі.
На пізніх стадіях, коли новоутворення починає розпадатися, жінки скаржаться на появу виділень з дуже неприємним запахом, на вигляд вони схожі на «м’ясні помиї». Також пацієнток нерідко турбують болі в спині, крижах, в нижній частині живота, в статевих органах під час сексу.
Якщо пухлина вражає тазові лімфатичні вузли та венозні сплетіння, у жінки з’являються набряки ніг, геніталій. При інфільтруванні кишечника та сечового міхура можуть формуватися нориці, порушується сечовипускання, дефекація. Також жінки іноді відмічають появу крові в сечі або калових масах.
Якщо пухлина об’ємна, вона стискає сечоводи, перешкоджаючи нормальному відтоку сечі – формується гідронефроз. Він призводить до затримки сечовипускання та розвитку ниркової недостатності (уремії). Це типове ускладнення раку шийки матки на пізній стадії.
Також на останніх стадіях спостерігаються загальні симптоми ракової інтоксикації:
зниження ваги, іноді навіть кахексія;
виражена слабкість, втомлюваність;
лихоманка.
Діагностика раку шийки матки
В більшості випадків діагноз легко встановити під час звичайного гінекологічного огляду.
Лікар може побачити наступні зміни при обстеженні шийки матки в дзеркалах:
Незвичайне забарвлення органу (рожево-мармурне).
Виразкування.
Нашарування фібрину.
Новоутворення на шийці матки, якщо рак екзофітний (зростає назовні). Вони бувають рожево-сірі, червоні, білуваті, при дотику починають кровоточити.
Збільшення розмірів шийки матки, зміну її форми на бочкоподібну. Це характерно для ендофітної пухлини (зростає всередину).
Нерівну поверхню органу, появу горбів.
Ущільнення (інфільтрати) в малому тазі.
На ранніх стадіях виражених змін не буде, тому при підозрі на рак (скарг, неспецифічні зміни шийки матки) потрібно проводити кольпоскопію. Цей метод дослідження корисний у пацієнток з фоновими та передраковими захворюваннями, оскільки дозволяє збільшити зображення в 8-40 разів. Додатково проводять проби – оцтову та йодну (Шилер-тест).
Для виявлення преінвазивного раку надзвичайно інформативним є ПАП-тест (мазок за Папаніколау), його використовують під час проведення онкопрофілактичного скринінгу у всіх жінок, особливо якщо вони належать до груп ризику.
Якщо під час кольпоскопії виявляють зону трансформації, лікар обов’язково проводить біопсію, іноді – вишкрібання цервікального каналу або конізацію шийки матки з подальшим гістологічним дослідженням біоптату.
Для визначення стадії процесу та виявлення метастазів призначають:
УЗД органів малого таза, черевної порожнини та сечовидільної системи;
КТ;
МРТ;
цистоскопію (дослідження сечового міхура);
ректоскопію та іригоскопію (обстеження кишечника);
рентгенографію органів грудної порожнини.
Для оцінки загального стану інформативні загальні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження. При злоякісній пухлині зазвичай виявляється анемія (тяжка на пізніх стадіях), гематурія (кров в сечі).
Диференціальна діагностика раку шийки матки проводиться з передраковими захворюваннями, доброякісними новоутвореннями. Основним методом є гістологічне дослідження змінених тканин. Найчастіше рак шийки матки диференціюють з аденоміозом (ендометріозом шийки матки), поліпами без атипії, дисплазією.
Лікування раку шийки матки
Своєчасна та ефективна терапія передракових станів дозволяє значно зменшити кількість випадків інвазивних пухлин (з проростанням в інші органи). Лікування раку шийки матки першої стадії (1А) у жінок, що бажають надалі вагітніти, можна проводити за допомогою органозбережної операції – конізації шийки матки. Також можливо видалити шийку, прилеглі тканини, тазові лімфовузли (за потреби). Якщо питання фертильності не актуальне, проводять просту гістеректомію (видалення матки з шийкою).
На стадії ІІА-ІВ (новоутворення обмежене маткою) виконують радикальну гістеректомію та видаляють тазові лімфатичні вузли. Таке втручання називають операцією Вертгейма.
При пухлині великих розмірів її зменшують перед операцією за допомогою курсу поліхімієтерапії. Якщо ризик рецидиву високий, показана післяопераційна зовнішня радіотерапія. Пізні стадії хвороби не підлягають оперативному лікуванню, але можливе проведення зовнішньої та внутрішньої радіотерапії та ад’ювантної хімієтерапії для уповільнення прогресування раку.
Чи помирають від раку шийки матки?
Ефективність лікування від раку шийки матки оцінюють за п’ятирічним виживанням. Воно складає:
80-90%, якщо проведена терапія на І стадії.
60-75% – ІІ стадія.
30-40% – ІІІ стадія.
0-15% – ІV стадія.
Протягом перших двох років після лікування виникає до 80% рецидивів хвороби. До несприятливих прогностичних факторів відносять:
ураження лімфатичних вузлів;
великий розмір пухлини;
глибоке проникнення в строму шийки матки;
низькодиференційований рак;
інвазію параметрія.
Сьогодні найефективнішим методом боротьби з хворобою є регулярний онкопрофілактичний скринінг жінок та своєчасне лікування передракових станів та преінвазивного раку.
