Вагініт – це запалення слизової оболонки піхви. Друга назва хвороби – кольпіт. Вагініт зустрічається у жінок будь-якого віку, а також у дівчаток. Найчастіше він пов’язаний з інфекційним процесом, але бувають й інші причини запалення піхви.
Інфекційний вагініт зустрічається переважно у жінок репродуктивного віку. Деякі статеві інфекції у дітей (трихомоніаз) обов’язково потребують виключення сексуального насилля.
Нормальну мікрофлору піхви у жінок складають лактобацили (Lactobacillus).Вони підтримують певний рівень вагінального рН (в межах 3,8-4,2), це перешкоджає надмірному росту патогенних бактерій. Корисним є і високий рівень естрогенів. Він забезпечує місцевий захист та нормальну товщину слизової оболонки.
Чинники, що сприяють розвитку бактеріального чи грибкового вагініту:
Лужна рН піхви через зниження кількості лактобацил, забруднення менструальною кров’ю, спермою.
Недотримання правил особистої гігієни.
Надмірно часте спринцювання. Ця процедура порушує баланс мікрофлори піхви та сприяє зростанню патогенних штамів.
Сторонні предмети в піхві (найчастіше це забутий тампон).
В постменопаузальному періоді вагініт зазвичай пов’язаний з низьким рівнем естрогенів в організмі. Через це слизова оболонка піхви витончується, легко запалюється та травмується. Нерідко на ній виникають ерозії. Також рівень естрогенів знижується під впливом променевої терапії та хімієтерапевтичного лікування або після видалення яєчників. Все це сприяє розвитку атрофічного кольпіту.
У жінок похилого віку вагініти часто виникають через нетримання сечі чи калу та погану гігієну. У них зазвичай діагностують хронічну форму хвороби через постійне подразнення слизової оболонки біологічними рідинами. Частим інфекційним збудником кольпіту у таких пацієнток є кишкова паличка.
Фактори, що провокують розвиток алергічного вагініту:
Засоби для інтимної гігієни.
Гігієнічні спреї чи парфуми.
Прокладки.
Мило.
Засоби для прання білизни, відбілювачі.
Сперміциди, вагінальні креми.
Лубриканти.
Презервативи. Алергія на латекс в останні роки зустрічається все частіше.
Протизаплідні вагінальні кільця, діафрагми.
Симптоми вагініту
Прояви вагініту залежать від збудника (чи іншої причини) і тому досить типові. Нерідко діагноз встановлюють лише на основі скарг та огляду. Але виділяють загальні симптоми хвороби:
Поява вагінальних виділень у великій кількості. Вони можуть бути густими чи рідкими, білими, жовтими, зеленуватими, з неприємним запахом.
Свербіж зовнішніх статевих органів, піхви.
Подразнення, відчуття розпирання чи тиску в піхві.
Диспареунія – біль, дискомфорт під час статевого акту.
Свербіж, печіння в ділянці уретри при сечовипусканні.
Контактне крововиділення в незначній кількості. Але цей симптом потребує огляду лікарем, оскільки він може бути ознакою раку шийки матки.
Клінічна картина також відрізняється при гострій та хронічній формі. Гострий вагініт – це, як правило, максимально виражені симптоми. Жінки відмічають сильний свербіж, болючість, набряк вульви та піхви, почервоніння, іноді навіть незначне підвищення місцевої температури.
При хронічному кольпіті симптоми також спричиняють пацієнткам дискомфорт, але вони менш виражені, виділення не такі рясні, больові відчуття зазвичай відсутні. Спровокувати загострення можуть наступні чинники:
вагітність;
місячні;
вірусні інфекції;
переохолодження;
статевий акт;
зловживання алкоголем.
Кандидозний вагініт
З кандидозним вагінітом, або молочницею стикається більша частина жінок. Клінічна картина хвороби дуже характерна:
вагінальні виділення в великій кількості, що нагадують сир і мають кислуватий запах;
виражений свербіж вульви та піхви;
прилипання виділень до стінок вагіни;
сильне запалення, почервоніння, ерозії слизової оболонки вульви та піхви.
Через яскраві та неприємні симптоми жінки швидко звертаються до лікаря, діагноз легко встановити під час огляду. При хронічному кандидозі пацієнтки скаржаться на помірний свербіж та білі грудкуваті вагінальні виділення у вигляді пластівців.
Бактеріальний вагіноз
Цей вид кольпіту також має типову клінічну картину. Для неї характерні такі прояви:
однорідні вагінальні виділення, що прилипають до стінок піхви;
сіруватий колір виділень;
легке печіння зовнішніх статевих органів та вагіни;
помірний свербіж;
підвищення рівня вагінального Рн до 4,5 і вище;
рибний запах виділень.
Бактеріальний вагіноз виникає через дисбаланс нормальної мікрофлори піхви, при підвищенні концентрації інших мікроорганізмів (гарднерел, превотел) в десятки разів.
Трихомонадний вагініт
При трихомонадній інфекції виділення пінисті, рясні, мають зеленуватий відтінок. Слизові оболонки запалені та почервонілі, іноді на них можна побачити виразки. Жінки скаржаться на печіння та свербіж вульви, появу неприємного запаху. В рідких випадках симптоми бактеріального вагініту включають біль в нижніх відділах живота, дискомфорт при сечовипусканні.
Треба знати, що у 10-15% трихомонадне запалення протікає безсимптомно, тому при активному сексуальному житті треба хоча б раз на рік відвідувати гінеколога навіть за відсутності симптомів.
Атрофічний вагініт
Головною причиною виникнення атрофічного вагініту у жінок є вікові зміни.
Симптоми атрофічного кольпіту у жінок:
прискорене сечовипускання;
кров’янисті виділення з піхви;
роздратування, свербіж, набряки, печіння та почервоніння в порожнині піхви;
сухість та дискомфорт усередині піхви;
іноді відзначається опущення стінок піхви.
У деяких випадках атрофічний вагініт може протікати безсимптомно. Якщо при атрофічному вагініті спостерігаються кровотечі, це є приводом для екстреного звернення до гінеколога. Справа в тому, що кровотеча при цьому захворюванні може бути викликана серйозною патологією, що вимагає невідкладної допомоги фахівця, наприклад, кровотечею з матки.
Вагініт у дітей
Вагініт у дітей – не рідкість, але викликаний він в більшості випадків неспецифічними чинниками. Основні причини вагініту у дітей:
Порушення гігієни (витирання промежини після дефекації від ануса до вульви, а не навпаки). Це типово для дівчаток 2-6 років.
Відсутність звички мити руки після відвідування туалету.
Торкання статевих органів руками, особливо при сильному свербежі.
Подразнююча дія хімічних агентів (мило, піна для ванн).
Сторонні предмети в піхві (туалетний папір тощо).
Але іноді у дітей зустрічаються і специфічні вульвовагініти. Поширені збудники:
грибки Candida;
стафілококи;
стрептококи;
гельмінти (гострики).
Лікування гострого вагініту у дівчат проводить дитячий гінеколог після необхідного обстеження.
Вагініт при вагітності
Під час виношування дитини в жінки може виникнути будь-який вид кольпіту. Причини кольпіту при вагітності можуть бути пов’язані зі зміною рівня статевих гормонів, зниженням імунітету.
Важливо пройти обстеження на етапі планування дитини. За необхідності лікар призначить антибактеріальне чи протигрибкове лікування.
Як лікувати кольпіт при вагітності?
У вагітних жінок можливості терапії обмежені через ризик побічної дії. Замість системних ліків (таблетки, ін’єкції) їм призначають місцеві засоби.
Свічки від вагініту досить ефективні та не впливають на організм, тому вважаються безпечними при вагітності. Також можна використовувати вагінальні таблетки.
Ускладнення вагініту
Вагініти можуть негативно впливати на здоров’я жінки. Основні ускладнення:
знижена якість життя, в тому числі статевого, через неприємні відчуття;
ймовірність гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.
Діагностика вагініту
Клінічний діагноз лікар встановлює під час огляду. Для підтвердження використовують наступні методи:
Мікроскопія вагінального мазку.
Бакпосів виділень.
рН-метрія тест-смужкою.
Тест з йодидом калію. Поява сильного рибного запаху при контакті з вагінальними виділеннями свідчить про бактеріальний вагіноз.
УЗД органів малого таза, кольпоскопія за показаннями.
ПАП-тест за необхідності для виключення злоякісної трансформації.
Лікування вагініту
Лікування неспецифічного вагініту проводиться після встановлення його причини. При дисбалансі нормальної мікрофлори зазвичай буває достатньо протизапальної та антисептичної терапії у вигляді свічок. Також можуть бути корисними місцеві засоби, що містять лактобацили. Обов’язковим є усунення провокуючих факторів.
Лікування атрофічного вагініту проводиться за допомогою замісної гормональної терапії (за наявності у жінки інших симптомів клімаксу) або місцевими засобами, що містять естрогени (мазі, креми).
При алергічному кольпіті дуже важливо виявити, що саме викликає гіперімунну реакцію. Якщо своєчасно усунути алерген, прояви хвороби швидко зникають і жінка може обійтись без медикаментозних засобів.
Бактеріальне запалення піхви потребує приймання антибіотиків з урахуванням чутливості збудника. Для лікування кандидозного вагініту ефективні протигрибкові засоби (як свічки, так і системні таблетки). Для лікування трихомонадного вагініту використовують метронідазол.
Препарати для лікування вагініту
Для лікування кольпіту використовують клотримазол у вигляді свічок , препарати Тержинан або Поліжинакс, що мають широкий спектр впливу на мікроорганізми, бактерії та грибки. Досить ефективним для лікування вагінітів є засіб Бетадин. Він має антимікробну та бактерицидну дію.
Дуже важливо не підбирати препарати для лікування вагініту самостійно, оскільки це призводить до резистентності збудників та переходу хвороби в хронічну форму.
