Віруси Коксакі – це мікроорганізми, що належать до родини Пікорнавірусів. Їх також називають кишковими вірусами, або ентеровірусами. Вони невеликого розміру, містять РНК та не мають оболонки. Ці збудники розмножуються у ШКТ людини та викликають низку інфекційних захворювань, що відрізняються за перебігом та клінічними проявами. Прогноз зазвичай сприятливий, ускладнення ентеровірусної інфекції трапляються рідко.
Як передається вірус Коксакі?
Виділяють два підтипи вірусів Коксакі – А і В. Оскільки обидва вони належать до ентеровірусів, то викликані ними синдроми називають ентеровірусними хворобами.
Ці збудники досить стійкі до факторів зовнішнього середовища, таких як температура, вологість та сонячне проміння. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом – через брудні руки, воду, немиті овочі та фрукти, спільні іграшки. Також ентеровіруси передаються через повітря – зі слиною та назальним слизом.
Хвороби, викликані вірусом Коксакі А:
- Синдром «рука-нога-рот» (офіційна назва «ентеровірусний везикулярний стоматит з екзантемою»).
- Герпангіна (попри назву, цю хворобу викликає не вірус герпесу).
- Гострий лімфонодулярний фарингіт (запалення горла).
Патології, спричинені вірусом Коксакі В:
- Міокардит.
- Епідемічна плейродинія.
Також обидва підтипи можуть викликати інші хвороби:
- Гостре респіраторне захворювання (друга назва – «літній» грип).
- Кон’юнктивіт.
- Вірусний менінгіт.
- Орхіт.
Для всіх ентеровірусних хвороб характерна сезонність. Спалахи зазвичай діагностують в літньо-осінній період.
Синдром «рука-нога-рот»
Ця хвороба зустрічається повсюди. Викликана вона різними штамами вірусів Коксакі А (А2-8, А10, А12, А14 і А16). Патологія дуже заразна. Найбільш уразливі до неї маленькі діти, віком до 5 років.
Зазвичай ентеровірусна інфекція швидко поширюється в місцях великого скупчення людей – готелі, будинки відпочинку, дитячі табори, особливо за наявності в них басейнів. Активна передача вірусів обумовлена ще й тим, що хвороба Коксакі у дорослих та багатьох дітей часто протікає безсимптомно.
Максимально заразним хворий є в перший тиждень хвороби. За наявності у хворої дитини в ротімаленьких виразок (афт), виділення вірусу Коксакі досягає свого піка. Потім заразність Коксакі знижується, але збудник ще довго виявляється в фекаліях.
Діти після 10 років та дорослі хворіють на синдром «рука-нога-рот» рідко, але виключати в них цю хворобу не можна, особливо після відпочинку в теплих країнах, де зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції.
Симптоми ентеровірусної інфекції «рука-нога-рот»
Хвороба має яскраві, надзвичайно характерні прояви, що полегшує діагностику. Основні симптоми:
- Лихоманка.
- Болі в горлі, слабкість, загальне нездужання.
- Поява плям в ротовій порожнині, що швидко перетворюються на пухирці з прозорим вмістом (везикули), а потім на виразки. Висипка з’являється на перший-другий день підвищення температури.
- Поява аналогічної висипки на ногах, руках, інколи сідницях через кілька днів.
- Свербіж висипань (не завжди).
Середній інкубаційний період хвороби «рука-нога-рот» складає від 3 до 10 днів, але може тривати й до місяця.
Для цього синдрому характерний перебіг без ускладнень, діти зазвичай одужують за 5-7 днів. Але інфекція може тяжко переноситися через високу лихоманку та свербіж, особливо у малюків.
Герпангіна
В медичній літературі цю хворобу називають ентеровірусним везикулярним фарингітом. Специфічний клінічний симптом – поява пухирців на м’якому піднебінні, дужках, язичку. Елементи висипки невеликі, діаметром до 2 мм, розташовані на запальному фоні (оточені вінчиком) та заповнені прозорою рідиною. Візуально вони дуже схожі на герпетичні пухирці, через що хвороба і отримала назву герпангіни.
Інші симптоми ентеровірусної інфекції герпангіна:
- Висока лихоманка.
- Сильні болі в горлі при ковтанні.
- Загальне нездужання, як при грипі.
- Слабкість, головний біль, ломота в м’язах.
Везикулярна висипка зазвичай з’являється на другий-третій день хвороби. Кількість пухирців від 4-5 швидко збільшується до 15-20. Через 24-36 годин вони перетворюються у болючі виразки.
Хвороба триває 6-7 днів. Попри високу лихоманку та грипоподібний перебіг, ускладнень герпангіни зазвичай не буває. Інкубаційний період, як і при синдромі «рука-нога-рот», складає в середньому 3-10 днів.
«Літній» грип
Зазвичай грип влітку – це рідкість. Але якщо такі пацієнти зустрічаються, то ймовірніше за все вони хворіють на вірус Коксакі, особливо, якщо це маленькі діти. Інші назви хвороби: ентеровірусна лихоманка, триденна лихоманка.
Типові симптоми «літнього» грипу:
- раптовий гострий початок, якому може передувати період нездужання;
- першіння в горлі, іноді закладеність носа;
- болі в м’язах;
- почервоніння обличчя, очей (ін’єкція судин склер);
- збільшення лімфатичних вузлів.
У деяких дітей під час хвороби збільшується печінка та селезінка.
У більшості випадків за 2-4 дні хворі одужують. Зрідка «літній» грип триває понад тиждень, іноді має хвилеподібний перебіг.
Епідемічна плейродинія
Друга назва епідемічної плейродинії (міалгії) – Борнгольмська хвороба. Хоча ця форма ентеровірусної інфекції зустрічається нерідко, лікарі не завжди можуть встановити правильний діагноз. Яскравий прояв ентеровірусної плейродинії, викликаної Коксакі В – це вираженні болі в грудній клітині, спині або животі через запалення м’язів. Хвороба супроводжується лихоманкою, слабкістю, головним болем, дискомфортом в горлі.
Через такий больовий синдром інфекцію часто плутають з плевритом, пневмонією, інколи апендицитом і навіть перитонітом. Неприємні відчуття різко посилюються при рухах, дитина блідніє, в неї відмічається пітливість, задишка. Пальпація м’язів також може бути чутливою.
При легкому перебігу хвороби біль зникає через 3-4 дні, середньоважкому – через 7-14, але у частини дітей напади рецидивують і можуть зберігатися декілька тижнів. Інкубаційний період складає кілька днів, частіше хворіють діти та підлітки.
Ентеровірусний менінгіт
Серозний менінгіт, спричинений вірусами Коксакі А і В, найчастіше діагностують у немовлят та дітей перших років життя. Старші діти хворіють значно рідше.
На відміну від бактеріального менінгіту, вірусний часто протікає без ускладнень, має більш сприятливий прогноз.
Симптоми вірусного менінгіту:
- значне підвищення температури;
- болі в горлі;
- сильний головний біль;
- неодноразове блювання;
- збудження, занепокоєння дитини;
- судоми;
- маячня.
При огляді хворої дитини лікар виявляє специфічні менінгеальні ознаки (симптоми Керніга та Брудзинського). Зазвичай поліпшення наступає вже через 3-5 днів, але астенічні розлади можуть зберігатися до 3 місяців.
Вірус Коксакі у вагітних
В більшості випадків ентеровірус у вагітних протікає безсимптомно або легко. При захворюванні в останні тижні вагітності вірус Коксакі може передатися новонародженому, але і в них частіше спостерігається легкий перебіг інфекції.
Тяжкі форми хвороби іноді виникають в перші два тижні життя малюків. Дуже рідко інфекція стає системною, і до патологічного процесу залучаються життєво важливі органи (серце, мозок, нирки, печінка). В такій ситуації перебіг може бути блискавичним. Це частіше буває у дітей з уродженими імунодефіцитами.
Ускладнення ентеровірусної інфекції
Віруси Коксакі рідко викликають розвиток ускладнень. При синдромі «рука-нога-рот» можливі атипові прояви, ще характерно для азійських штамів хвороби (при зараженні в Китаї, Малайзії, Японії, Сінгапурі). Таке захворювання може ускладнюватися наступними станами:
- асептичний менінгіт;
- енцефаліт;
- гостра мозочкова атаксія;
- синдром Гієна-Барре;
- кардіоміопатія;
- доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
Також існує специфічне, але рідкісне ускладнення при синдромі «рука-нога-рот» – відшарування нігтів на руках та ногах. Зазвичай це відбувається протягом місяця після захворювання.
Епідемічна плейродинія може ускладнюватися менінгітом, орхітом, міокардитом, перикардитом. Менінгіт іноді переходить в ентеровірусний енцефаліт (ушкодження головного мозку). Але такі стани – рідкість в загальній популяції.
Діагностика ентеровірусу
В більшості випадків хвороби, спричинені вірусами Коксакі, мають типові ознаки, тому діагноз встановлюється клінічно. Лабораторного підтвердження він не потребує, особливо якщо в регіоні зареєстровано осередок інфекції.
Діагностичні помилки можливі у випадку епідемічної плевродинії, вірусного менінгіту або рідких форм (міокардит, енцефаліт). Важливо пам’ятати, що ентеровірусним хворобам властива літньо-осіння сезонність, це полегшує диференціальний діагноз.
В сумнівних випадках проводиться вірусологічне дослідження слини, назального слизу або фекалій. Вірус виявляється за допомогою ПЛР зі зворотною транскрипцією. Також іноді використовують серологічні методи (виявлення антитіл).
Для оцінки стану здоров’я інформативним буде загальний аналіз крові, визначення рівня С-реактивного білку (він підвищується при вираженій запальній реакції).
При підозрі на плеврит призначають УЗД, рентгенографію або КТ органів черевної порожнини. На МРТ можливе виявлення ознак міозиту.
Лікування ентеровірусної інфекції
Лікування ентеровірусних інфекцій є симптоматичним. Специфічної противірусної терапії наразі не існує. Дітям призначають парацетамол або ібупрофен. Ці ліки усувають запалення, знижують температуру тіла, знеболюють і поліпшують загальний стан. При болях в горлі й ротовій порожнині допомагають протизапальні спреї та льодяники.
Також хворим на ентеровірусну інфекцію рекомендоване рясне пиття, їжа, що легко засвоюється, провітрювання приміщення та ліжковий режим при високій лихоманці.
Профілактика ентеровірусних інфекцій
Враховуючи шляхи передачі, профілактика ентеровірусних хвороб включає:
- ретельне дотримання особистої гігієни та гігієни дітей;
- уникання загальних басейнів, місць скупчення людей;
- миття овочів та фруктів, вживання кип’яченої води;
- ізоляція хворого, особливо в перші дні.
Але, попри всі ці міри, спалахи Коксакі вірусної інфекції спостерігаються щороку, особливо в туристичних країнах. Це обов’язково треба враховувати при плануванні подорожі з маленькими дітьми.