- Вірус Епштейна-Барр: що це?
- Симптоми вірусу Епштейна-Барр
- Як передається вірус Епштейна-Барр?
- Діагностика вірусу Епштейна-Барр
- Вірус Епштейна-Барр: хронічна форма
- Профілактика захворювання вірусом Епштейна-Барр
- Лікування вірусу Епштейна-Барр
Вірус Епштейна-Барр: що це?
Вірус Епштейна-Барр це одне з найбільш часто діагностованих вірусних захворювань, оскільки воно дуже заразне. 95% населення планети або є носіями вірусу, або мають антитіла, що вказують на перенесену в дитячому віці інфекцію. Це небезпечна інфекція – вона провокує розвиток цілого ряду різних патологій.
Вірус Епштейна-Барр одного разу проникає в організм людини і залишається там довічно. Він здатний викликати багато небезпечних ускладнень, серед яких порушення функцій імунної системи, ревматологічні, онкологічні захворювання та інші тяжкі стани.
Вірус Епштейна-Барр: симптоми
Симптоми вірусу Епштейна-Барр зазвичай такі:
- біль в горлі;
- підвищена температура;
- загальна слабкість та сильна стомлюваність;
- знижена працездатність;
- поява висипань на тілі;
- незрозуміле стрімке схуднення;
- відсутність апетиту;
- прояви з боку шлунково-кишкового тракту;
- запалення лімфовузлів;
- аритмія;
- м’язові болі;
- болі у суглобах;
- пошкодження печінки;
- безсоння.
Як передається вірус Епштейна-Барр?
Заразитися цим захворюванням можна від хворої людини такими шляхами:
- повітряно-крапельним;
- статевим;
- побутовим;
- при медичних втручаннях (переливання крові та інші процедури).
Навіть після досягнення ремісії людина може заражати інших людей вірусом Епштейна-Барр ще близько 18 місяців.
Діагностика вірусу Епштейна-Барр
Для діагностики вірусу Епштейна-Барр назначають такі дослідження:
- клінічне та біохімічне дослідження крові;
- аналіз крові на серологічні реакції;
- імунологічний аналіз;
- ДНК-діагностика та інші методики.
Чим небезпечний вірус Епштейна-Барр?
Існують такі варіанти розвитку вірусу Епштейна-Барр:
- Інфекційний мононуклеоз. Характеризується лихоманкою, запаленням зіву, лімфатичних вузлів та зміною складу крові;
- Захворювання нервової системи. Вірус поширюється у головному та спинному мозку, периферичних нервах. Через це виникає мієліт, енцефаліт, менінгіт, синдром Гійєна-Барре, параліч Белла, розсіяний склероз, психоз та поганий сон;
- Поразка системи кровотворення. Через порушення у кістковому мозку з’являється гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз, нейтропенія;
- ВЕБ-асоційовані пухлини – виникають карциноми носогорла, лімфоми Ходжкіна, лейоміосаркоми лімфому Беркітта;
- Поразка інших органів – міокардит, пневмонія, панкреатит, системний червоний вовчак, волохата лейкоплакія язика та інше.
Вірус Епштейна-Барр: хронічна форма
Якщо хвороба триває понад шість місяців, її називають хронічно активним вірусом Епштейна-Барр — рідкісний синдром, який може бути смертельним.
Захворювання стає хронічним, коли імунна система пацієнта не може контролювати вірус. Лейкоцити інфікуються, а рівень вірусу в крові залишається високим.
У пацієнтів з хронічною формою хвороби спостерігається лихоманка і збільшення лімфатичних вузлів, селезінки та печінки, а також зниження кількості кров’яних тілець. Періоди загострення симптомів можуть чергуватися з періодами полегшення, але рівень вірусу в крові залишається високим.
Знижена кількість клітин крові робить пацієнта відкритим для вторинних інфекцій, захворювань внутрішніх органів та раку крові.
Хоча симптоми вірусу Епштейна-Барр можна лікувати, першопричину захворювання — вірус — не можна. Противірусні засоби не працюють, вакцини немає, а інші типові методи лікування вірусів, такі як інтерферон, неефективні.
Профілактика захворювання вірусом Епштейна-Барр
Уникнути зараження вірусом Епштейна-Барр дуже складно. Але знизити ризик тяжкого перебігу хвороби можна стандартними методами — дотримуватися здорового способу життя і правильно харчуватися, а також по можливості уникати стресів та емоційної перенапруги.
Лікування вірусу Епштейна-Барр
При безсимптомному перебігу хвороби Епштейна-Барр людина не потребує лікування. Якщо симптоми є, але незначні, хворий лікується вдома жарознижувальними препаратами і пʼє багато води. У тяжких випадках захворювання пацієнтів лікують в стаціонарі.
У більшості пацієнтів хвороба проходить у легкій формі або безсимптомно. Але у кожному конкретному випадку стан хворого залежить від тяжкості захворювання і тривалості його перебігу, а також ускладнень і наявності новоутворень.
Цікаво, що вірус Епштейна-Барр у дорослих віком до 24 років найбільш агресивний, те ж саме можна сказати про пацієнтів пізнього підліткового віку (від 15 років). Принаймні кожна четверта інфекція Епштейна-Барр у цьому віці спричиняє ускладнення. Вірус Епштейна-Барр у дітей молодшого віку частіше за все протікає безсимптомно.