Вакцинація поза графіком: скільки діють щеплення і як їх отримати
01/06/22
Якщо дитина не отримала вакцинацію за календарем щеплень, перед батьками постає багато питань. Чи не пізно вакцинувати дитину? Скільки діє щеплення, чи є в ньому сенс? Чи достатньо однієї дози вакцини для формування стійкого імунітету, чи необхідні декілька доз? За яких умов вакцинують поза графіком? Чи можна зробити щеплення, якщо загрожує епідемія? З цими питаннями розбиралося «Завчасно».
Календар щеплень
Треба розуміти, що жодна вакцина не гарантує 100% захист від зараження, у кожної з них є свій відсоток ефективності. Але своєчасна імунізація допомагає легше перенести хворобу, без серйозних наслідків для здоров’я. Календар щеплень – це графік вакцинації дітей і дорослих у найбільш сприятливі терміни.
Він представлений наступними вакцинами:
БЦЖ.
Вакцина проти гепатиту В.
АКДП.
Проти поліомієліту.
КПК.
Hib-вакцина.
Хоча щеплень лише 6, вони захищають проти 10 хвороб. Це такі інфекції:
Гепатит В (не плутати з гепатитом А чи гепатитом С).
Кашлюк.
Дифтерія.
Правець.
Поліомієліт.
Кір.
Краснуха.
Паротит.
Гемофільна інфекція.
Туберкульоз
Для профілактики туберкульозу використовують вакцину БЦЖ. Вона реактогенна, тобто часто викликає побічні ефекти, і найгірше серед інших вакцин захищає від зараження. Але БЦЖ майже на 100% перешкоджає розвитку тяжких і смертельних форм туберкульозу у дітей – туберкульозного менінгіту (пошкодження оболонок мозку) та генералізованої форми (множинного ураження органів).
Тривалість дії вакцини визначити складно, оскільки збудники туберкульозу дуже поширені в природі. Постійно контактуючи з ними, організм малюка починає виробляти власні антитіла та формувати імунітет. Важливо знати, що БЦЖ найефективніше захищає саме в дитинстві.
Щеплення проводиться новонародженим у віці 3-5 днів (не раніше 48 годин після народження), зазвичай у пологовому будинку. БЦЖ не комбінують з іншими вакцинами. Недоношених дітей можна вакцинувати, як тільки вони досягнуть ваги 2,5 кг.
Якщо дитину не щепили після народження, БЦЖ можна вводити в дитячій поліклініці протягом двох місяців. Якщо дитину вирішили вакцинувати пізніше, перед щепленням обов’язково проводиться проба Манту, яка визначає, чи стикався вже малюк з мікобактеріями туберкульозу. Вакцинація дозволена лише при негативному результаті проби, і її бажано зробити якомога швидше, адже діти уразливі до туберкульозу.
Проти туберкульозу вакцинують лише одною дозою. Дорослим БЦЖ-профілактика не проводиться, оскільки на протязі життя всі контактують зі збудником хвороби та мають антитіла, які захищають від тяжких форм інфекції. Щеплення проти туберкульозу для дорослих недоцільне.
Саме тому згідно рекомендацій ВООЗ відмінили і повторне введення БЦЖ у 7 років. Щеплення старших дітей від туберкульозу зазвичай не проводиться, навіть якщо їх не вакцинували після народження. Це можливо в виняткових випадках (в умовах епідемії) та після негативної проби Манту.
Гепатит В
За графіком, дітей вакцинують проти гепатиту В у першу добу життя, потім в 2 та 6 місяців. Це схема «0-2-6». Використовують препарати різних виробників, однією з кращих моновакцин вважається Енджерикс В.
Якщо малюк не отримав щеплення проти гепатиту В у пологовому будинку, можна сумістити його з імунізацією проти дифтерії, кашлюку та правцю, оскільки препарат проти гепатиту В входить до складу комбінованої вакцини Інфанрикс Гекса. Також цей варіант є оптимальним для дітей, чиї матері достовірно не хворіли на гепатит В (мають негативний тест на антиген гепатиту В HBsAg, за умови документального підтвердження). Для таких немовлят використовують схему вакцинації «2-4-6-18» місяців життя. Якщо мама має негативний тест на антиген гепатиту В (HbsAg), а малюк народився з вагою менше 2 кг, його можуть вакцинувати після першого місяця життя або після досягнення маси 2 кг. Таких дітей також можна щеплювати за схемою «2-4-9» – в 2 і 4 місяця комбінованою вакциною, а в 9 – монопрепаратом.
Якщо мати має позитивний тест на HBsAg, то для щеплення малюка використовується схема «0-2-6», і перша доза вводиться протягом 12 годин від народження. При низькій масі тіла дитини та HbsAg-позитивній матері малюка теж вакцинують в перші 12 годин, але це щеплення не вважається первинною імунізацією. Потім, після досягнення дитиною 1 місяця, її вакцинують заново за схемою «0-1-6». Це серія із трьох доз, інтервал між першою і другою – 1 місяць, між другою і третьою – 5 місяців.
Якщо доза пропущена, імунізацію просто продовжують, вводячи ті щеплення проти гепатиту, що бракує. Нещеплену дитину після трьох місяців і старше можна вакцинувати трьома дозами з мінімальними інтервалами між ними в 1 місяць.
Після трьох щеплень вакцинацію проти гепатиту В вважають завершеною, але для надійного захисту дитини це треба зробити до 12 років.
Вакцинація дорослих проти гепатиту В
Будь-який дорослий може вакцинуватися проти гепатиту В, якщо його не щепили в дитинстві. Ця хвороба дуже небезпечна і може призвести до цирозу та раку печінки.
Є категорії людей, яким імунізація дуже рекомендована:
Особи із закладів виконання покарань та психіатричних установ.
Наркомани.
ВІЛ-інфіковані.
Повії.
Гомосексуалісти.
Сексуально активні люди молодого віку.
Вакцинація дорослих проводиться за схему «0-1-6» (оптимальний варіант) або «0-1-2» місяці, де 0 – це день першого щеплення.
Кашлюк, дифтерія та правець
Проти цих хвороб дітей вакцинують однією комбінованою вакциною. Це може бути:
АКДП.
Пентаксим (ефективна також проти поліомієліту та гемофільної інфекції).
Інфанрикс.
Інфанрикс ІПВ (проти цих хвороб та поліомієліту).
Інфанрикс Гекса (проти 6 збудників, включаючи гепатит В).
За календарем щеплення проти дифтерії, кашлюку та правця проводиться в 2, 4, 6 та 18 місяців. Потім дітей ревакцинують лише від правця та дифтерії:
В 6 років – дифтерійно-правцевий анатоксин (АДП).
В 16 років – дифтерійно-правцевий анатоксин, що містить меншу кількість антигену (АДП-М).
В 26 років – АДП-М.
АДП-М кожні послідуючі 10 років.
Ревакцинація дітей, у яких порушений графік вакцинації, не має єдиного сценарію – мінімальні інтервали між щепленнями залежать від віку дитини, вони затверджені у відповідному наказі МОЗ і періодично переглядаються. Тому імунізацію таких малюків треба проводити під наглядом досвідченого педіатра. Важливо знати, що перші три дози – це перший вакцинальний комплекс для оптимальної виробки антитіл, а всі послідуючі щеплення – ревакцинація для продовження захисту (закріплення).
Якщо дитина не була своєчасно щеплена проти кашлюку, допускається проведення вакцинації від цієї хвороби до 6 років 11 місяців та 29 днів. Після 7 років вводять лише дифтерійно-правцевий анатоксин, без кашлюкового компоненту. Перенесений в минулому кашлюк не є протипоказанням для призначення комбінованих вакцин (Інфанрикс, Пентаксим). У дорослому віці можлива ревакцинація проти кашлюку за епідпоказаннями (спалах хвороби).
Нещепленим дорослим та дітям старше 7 років триразово вводять АДП-М з мінімальним інтервалом 1 місяць між першою та другою дозами та 6 місяців між другою та третьою. Потім їх ревакцинують кожні 10 років або згідно з календарем з урахуванням мінімальних інтервалів, оскільки дифтерія та правець так само небезпечні для дорослих, як і для малюків.
Треба знати, що існує екстрене щеплення проти правця, яке застосовують у випадку травм, опіків, обморожень, укусів тварин. Така профілактика може проводитися анатоксином та спеціальною протиправцевою сироваткою. Вибір препарату і необхідність його введення залежить від планових щеплень дитини чи дорослого і визначається спеціальним протоколом (оскільки ці ліки досить реактогенні). Тому перед проведенням екстреної профілактики важливо мати при собі карту щеплень і показати її лікарю.
Поліомієліт
Вакцинація проти поліомієліту збігається з щепленням АКДС – в 2, 4, 6, 18 місяців та в 6 років. Але останню дозу вводять в 14 років, після чого курс вважається завершеним.
Зазвичай використовують комбіновані вакцини:
Пентаксим.
Інфанрикс Гекса.
Інфанрикс ІПВ.
Також існують і моновакцини – Імовакс Поліо (інактивована, ІПВ) і оральна вакцина від поліомієліту (жива, ОПВ). Для перших двох щеплень обов’язково використовують інактивовані вакцини, щоб уникнути розвитку вакцино-асоційованого поліомієліту, оскільки ОПВ містить ослаблений вірус. Після утворення власних антитіл можна вводити і живу вакцину.
Якщо при порушенні календаря щеплень перша вакцинація проводиться в 6 років, то наступною буде лише одна ревакцинація – у 14 років; якщо перше щеплення буде аж у 14 років, то дитину більше не щеплять, тобто пропущені дози додатково не вводяться і не переносяться. Основна задача лікаря – щоб пацієнт встиг отримати хоча б 4 щеплення до 17 років 11 місяців та 29 днів. При неможливості – вводять стільки доз, скільки встигають з урахуванням мінімальних інтервалів.
Осіб після 18 років вакцинують лише у разі епідемії.
Кір, краснуха і паротит
Проти цих хвороб використовується комбінована вакцина (Пріорікс або MMR II), що вводиться дітям двічі – в 12 місяців та 6 років. Вважається, що така схема гарантує тривалий захист протягом життя.
Якщо дитина раніше вже перехворіла на якусь з цих інфекцій, це не є протипоказанням для введення комбінованого препарату. Використання моновакцини виправдано тільки тоді, коли людина хворіла на дві з трьох хвороб. Але така ситуація зустрічається дуже рідко, тому моновакцини знайти складно, вони є не в усіх країнах.
Якщо відсутні щеплення КПК в 1 і 6 років, почати вакцинацію можна в будь-якому віці. Важливо ввести 2 дози з мінімальним інтервалом 1 місяць.
Якщо дитина мала контакт з хворим та несприятливе епідоточення, дозволяється зробити їй щеплення передчасно – у віці до 6 місяців. Але воно не вважається первинною вакцинацію. В подальшому такі діти все одно потребують введення двох доз за календарем.
Невакциновані дорослі можуть щепитись в будь-якому віці двократно з мінімальним інтервалом 1 місяць. Вакцинуватись варто за наступних умов:
В країні підвищена захворюваність на кір. Ця хвороба у дорослих зазвичай протікає дуже важко, з ускладненнями.
Чоловікам репродуктивного віку, особливо якщо вони перебувають в організованих колективах (гуртожитки, військові частини тощо). Паротит може викликати безпліддя.
Молоді жінки, що планують дитину. Краснуха під час вагітності майже завжди викликає тяжкі вади розвитку плоду чи його смерть.
Треба знати, що інколи вакцинація КПК буває неефективною через неправильне зберігання вакцини. Тому перед плануванням вагітності краще здати аналіз на виявлення специфічних антитіл до краснухи (IgG). Якщо в крові не виявляються антитіла, жінці слід вакцинуватися.
Оскільки вакцина КПК жива і може викликати легку форму краснухи, її можна вводити не пізніше, ніж за 3 місяці до вагітності, а краще – раніше (за півроку). Це дозволить уникнути небажаного впливу щеплення на плід.
Гемофільна інфекція
Гемофільна інфекція найнебезпечніша для дітей від 6 місяців до 4 років. Саме у них вона може викликати тяжкі захворювання:
Сприятливість до цієї інфекції в маленьких дітей сягає 75-80%, в тяжких випадках хвороба закінчується смертю. З початком вакцинації смертність малюків значно зменшилась.
За новим календарем дітей вакцинують в 2, 4 і 12 місяців. Це забезпечує їм надійний захист протягом дитинства. Використовують комбіновані вакцини (Інфанрикс Гекса, Інфанрікс ІПВ Hib, Пентаксим) та монопрепарат (Hiberix).
При порушенні графіку дитина може вакцинуватися лише до 4 років 11 місяців та 29 днів. Надалі це вважається недоцільним, оскільки ризик ускладнень від хвороби різко зменшується завдяки власному імунітету малюка.
Кількість доз змінюється в залежності від віку. Наприклад, якщо перше або друге щеплення зроблено після 12 місяців, наступна доза пропускається. Мінімальні інтервали – 1 місяць між першою та другою дозами, та 6 місяців – між другою і третьою.
Діти старшого віку вакцинуються лише у тому разі, якщо вони належать до груп ризику. Це наступні хвороби та стани:
Первинні імунодефіцити.
Хронічні патології легень – вади розвитку, муковісцидоз, бронхоектатична хвороба.
Для ефективного захисту вони повинні отримати повний курс із трьох доз. Якщо таким дітям проводять лікування, що пригнічує імунітет, їх щеплять за 2 тижні до початку терапії чи через 3 місяці після її закінчення. Дорослих від Hib-інфекції не імунізують.
Вакцинація проти цих хвороб найефективніша при дотриманні графіку. Тому важливо своєчасно щепити дитину і не забувати про необхідні ревакцинації в дорослому віці.
