Уретрит: лікування, симптоми, причини

08/07/22

Уретрит – запальний процес у сечовивідному каналі, тобто уретрі – звідси і назва хвороби. Захворювання найчастіше розвивається внаслідок інфекції, проте може мати й інші причини виникнення.

 

Гострий уретрит лікування

 

Хворобу класифікують за кількома ознаками. За характером течії виділяють:

  • Гострий уретрит – триває до 2 місяців, починається яскраво, виражені симптоми;
  • Хронічний уретрит – триває від 2 місяців, симптоматика стерту, ризик ускладнення високий;
  • Торпідний уретрит – млявий, безсимптомний перебіг.

Патологія буває первинною чи вторинною. У першому випадку процес починається відразу в уретрі. Вторинна форма уретриту означає, що збудник потрапив до сечовивідного каналу з іншого осередка інфекції в організмі.

Особливості перебігу хвороби, як і нюанси під час лікування, залежать від різновиду уретриту.

У медичній спільноті розрізняють кілька видів уретриту, залежно від причини виникнення:

  1. Інфекційний уретрит:
    1. Специфічний (венеричний) – гонококовий, негонококковий;
    2. Неспецифічний – грибковий уретрит (частіше кандидозний), бактеріальний (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка).
  2. Неінфекційний уретрит:
    1. Травматичний;
    2. Хімічний – реакція на ліки, інші речовини, що потрапили до уретри;
    3. Обтураційний (закупорка каналу);
    4. Обмінний – на фоні фосфатурії, оксалурії;
    5. Аутоімунний;
    6. Конгестивний – виникає через венозні застої в області малого таза;
    7. Алергічний уретрит.

 

Хронічний уретрит симптоми

 

Гонококовий тип виділили в окрему групу через частоту захворювання гонорейним уретритом. До негонококової форми відносять патологію, викликану збудниками статевих хвороб:

Патологія вражає різні частини сечовивідного каналу. По локалізації вона буває передньою, задньою, тотальною.

Симптоми уретриту

Симптоми уретриту залежать від причини патології, але є загальні ознаки захворювання:

  • болісні відчуття під час сечовипускання – різь, печіння, свербіж;
  • дискомфорт, біль у нижній частині живота;
  • виділення з уретри характер залежить від причини хвороби;
  • неповне спорожнення сечового міхура;
  • почастішання позивів до сечовипускання, інтервал досягає 15-20 хвилин;
  • помутніння сечі;
  • зовнішній отвір уретри змінює колір, форму;
  • болюча ерекція у чоловіків;
  • подразнення крайньої плоті та головки члена у чоловіків.

При гострому перебігу хвороби погіршується самопочуття, підвищується температура, з’являються ознаки загальної інтоксикації.

Крім загальних симптомів, є ознаки уретриту, властиві певним його видам.

Бактеріальний уретрит

Утворюється в результаті впливу патогенних мікроорганізмів, що проникають у сечовий міхур за допомогою катетера у жінок та ендоскопії або незахищеного зв’язку із зараженим статевим партнером у чоловіків.

Стафілококове ураження у чоловіків протікає яскраво:

  • Підвищення температури, іноді лише локальне;
  • Біль у нижній частині живота, попереку;
  • Набряк, почервоніння геніталій;
  • Гнійники у паху;
  • Помутніння сечі, зміна запаху, можливі домішки крові.

 

Бактеріальний уретрит лікування

 

Бактеріальний уретрит буває двох видів:

  1. Первинний уретрит, він може бути гострим чи хронічним.

При гострому пацієнта турбує біль при сечовипусканні, легке печіння, можливе свербіння, специфічні гнійні виділення з уретри, її легкий набряк. Для виявлення причин уретриту призначається здавання бакпосіву на наявність або відсутність гонореї та аналізу ПЛР.

Хронічний уретрит не є добре вираженим. Пацієнт може відчути слабкий свербіж та легке печіння в момент спустошення сечового міхура, можливі нечисленні виділення слизу з уретри. Цей підвид здатний призвести до циститу у жінок, тому призначається УЗД органів малого таза. У чоловіків він може спровокувати запалення насіннєвого горбка, що призводить до проблем з еякуляцією.

  1. Вторинний уретрит у жінок і чоловіків утворюється в результаті проникнення бактерії в сечовивідний канал з наявної в організмі інфекції – запалення простати, сечового міхура, тазових органів, а також через ангіну чи інше захворювання. Цей різновид розвивається не швидко і характеризується слабким проявом: болю під час сечовипускання може бути не зовсім (чи дуже слабкий), слизові виділення вкрай нечисленні, можливе збільшення губ уретри зовні. Обов’язково проводиться дослідження сечі (для уретриту характерне зростання лейкоцитів у первинній фазі та їх поступове зменшення). Для діагностики призначається бактеріологічне обстеження уретри.

 

Гонорейний уретрит

Причиною гонорейного уретриту є незахищений статевий контакт з хворим на гонорею. У вкрай рідкісних ситуаціях передається через використання однієї з хворим спідньої білизни, унітазу, рушника.

Симптоми уретриту такого роду можна помітити лише через кілька днів після потрапляння в організм інфекції. Він може протікати інтенсивно (гострий уретрит) або менш виражено (хронічний уретрит).

Гострий уретрит характеризується різкою появою гнійних виділень сірого кольору із жовтим відтінком. Вони супроводжуються сильним печінням та різкими болями в момент випорожнення сечового міхура. Запальний процес швидко поширюється організмом, його супроводжує зростання температури тіла до 38-39 градусів.

Причини хронічного уретриту ті ж, що і у гострого, однак його розвиток відрізняється:

  • болі менш інтенсивні;
  • можливе легке печіння слабо виражений свербіж у зоні сечовивідного каналу;
  • гнійні виділення у меншій кількості, з’являються переважно в ранковий час.

Хронічний гонорейний уретрит характерний для людей зі зниженим імунітетом або гонококовою інфекцією в активній стадії. Він діагностується за допомогою мікроскопії вилучених виділень.

Трихомонадний уретрит

Діагностика трихомонадного уретриту здійснюється на підставі збору анамнезу, зішкребу та посівів. Запалення дається взнаки через 5-15 діб після зараження.

Картина при хворобі, спричиненій трихомонадою, така:

  • Гостра форма – бурхлива течія, в 1 день рясні слизово-пінисті виділення, на 2 добу слизово-гнійні;
  • Хронічна форма – переважають свербіж та печіння, виділення мізерні, хвороба часто ускладнюється простатитом, везикулітом, епідидимітом.

Хламідійний уретрит

Хламідійний уретрит з’являється в результаті активності специфічних бактерій, що передаються статевим шляхом і розташовуються всередині клітин. Хвороба вражає тканини піхви, шийки матки, уретри. Для неї характерні слизово-гнійні виділення.

Цей вид уретриту не має яскраво вираженої симптоматики, та інколи має супутні ознаки – уражені суглоби пацієнта або кон’юнктивіт. Захворювання діагностується за допомогою зішкребу.

Кандидозний та мікотичний уретрит

Збудник захворювання – дріжджові гриби. Найчастіше захворювання починається після стетевого контакту із жінкою, хворою на вульвовагініт.

Симптоми уретриту у цьому разі не надто виражені: легке печіння в зоні уретри, слабкий свербіж. Кандидозний уретрит проявляється ниткоподібним слизом у сечі, білим сирним нальотом на слизовій сечовипускального каналу, неприємними виділеннями. Вони бувають білими, жовтими, сірими, зеленувато-коричневими, з’являються найчастіше вранці. Грибок виділяє токсини, тому можливий суглобовий біль, втома, затуманена свідомість.

Патологія, спричинена мікоплазмою, зазвичай протікає у хронічній формі без специфічних симптомів. Нерідко одночасно розвивається ентероколіт.

 

Симптоми уретриту у чоловіків

 

Герпетичний уретрит

Герпетичний уретрит супроводжують такі симптоми:

  • Невеликі виділення, слизові або слизово-гнійні;
  • Почервоніння очей, сльозотеча, чутливість до яскравого світла;
  • Суглобовий біль.

Герпетичний уретрит відрізняється характерними бульбашками на шкірі та слизовою оболонкою статевого члена. Згодом вони розкриваються, змінюючись яскраво-червоними виразками. Загоєння займає 1-2 тижні, може супроводжуватися свербінням. На початку хвороби часто бувають загальні симптоми:

  • Гарячка;
  • Головний, м’язовий біль;
  • Слабкість.

Симптоми уретриту у жінок

 

Конгестивний уретрит

Конгестивний уретрит рідко супроводжується виділеннями та болями при сечовипусканні, але впливає на статеву функцію, викликаючи такі симптоми:

  • Зниження лібідо;
  • Слабка, рідкісна ерекція;
  • Болючість під час статевого акту;
  • Швидка еякуляція.

Іноді запальний процес торкається передміхурової залози. Виникає біль у промежині, порушується та частішає сечовипускання.

Травматичний уретрит

Основним симптомом травматичного уретриту є каламутна темна з домішками крові (гематурія).

Гонорейний уретрит це

Лікування уретриту

 

Методи лікування уретриту

Особливості лікування залежить від причин хвороби. Основні методи такі:

  1. Залежно від збудника антибактеріальна, противірусна чи протигрибкова терапія.
  2. Спазмолітики.
  3. Інстиляція уретри (введення антибіотиків).
  4. Зміцнення імунітету вітамінами, імуномодуляторами.
  5. Антигістамінні засоби для усунення алергічної реакції.
  6. Фізіотерапія – лазерна, електролазерна, ультразвукова, діатермія.
  7. Дієта при гострому уретриті, для профілактики ускладнень. Обмежують жирну, гостру, кислу їжу, сіль, виключають алкоголь.

При уретриті інфекційного характеру лікування потрібне обом партнерам. До одужання потрібний статевий спокій, захист від переохолодження, виключення високих фізичних навантажень.

Лікування різних видів уретриту

Бактеріальний уретрит найчастіше потребує комплексного лікування. Він поєднує приймання антибіотиків із препаратами, спрямованими на стабілізацію порушеної мікрофлори та підняття імунітету.

Лікуванням уретриту гонорейного займається вузький фахівець – венеролог. Терапія включає:

  • приймання антибіотиків (переважно цефалоспоринового ряду);
  • рясне пиття;
  • дієту: відмову від гострої, солоної, жирної, смаженої їжі та алкоголю.

Прогноз хвороби сприятливий.

 

Лікування уретриту

 

Для позбавлення симптомів трихомонадного уретриту, пацієнту призначаються спеціальні препарати протитрихомонадної дії. Схему лікування уретриту підбирає лікар на підставі ступеня занедбаності недуги. За наявності постійного партнера, медикаментозну терапію проводять і йому.

Окрім медикаментозного лікування уретриту, хворому призначають дієту, в основі якої лежить виключення жирної, гострої, смаженої їжі та алкоголю.

Уретрит хламідійний або хламідіоз вилікувати складніше, ніж інші уретрити, оскільки бактерія знаходиться усередині клітин, і клітинні мембрани забезпечують їй захист від антибіотиків. Тому хламідіоз часто потребує повторного курсу лікування. Для терапії цього захворювання застосовуються широкоспектральні антибіотики. Спочатку призначається висока доза, яка з перебігом лікування регулюється лікарем і поступово зводиться нанівець.

Кандидамікотичний уретрит вимагає застосування протигрибкових засобів, часто без поєднання з антибіотиками.

Профілактика уретриту

Профілактика уретриту включає наступне:

  • ведення упорядкованого статевого життя, не надто часта зміна статевих партнерів;
  • обов’язкове використання контрацептивів;
  • охайність;
  • своєчасне лікування будь-яких запалень в організмі;
  • підтримання імунітету високому рівні: раціональне харчування, загартовування, помірні фізичні навантаження, заповнення дефіциту вітамінів за результатами аналізів.

 

Причини уретриту

 

Ускладнення захворювання

Головним ускладненням уретриту є перехід захворювання з гострої до хронічної форми: без своєчасного лікування основні симптоми уретриту через деякий час зникають, і хворий може вважати, що його стан нормалізувався. Однак це зазвичай означає, що настав період ремісії, і за ним прийде нова хвиля загострення, що супроводжується слабкими болями при сечовипусканні і незначними виділеннями.

З кожним загостренням хронічний уретрит поширюється на сусідні ділянки слизової оболонки, що може призвести до циститу, простатиту та везикуліту у чоловіків та бартолініту у жінок. Тривалість ремісії залежить багатьох чинників. Рецидив може спровокувати переохолодження, стрес, велика доза алкоголю, перевтома або порушення кровообігу внаслідок малорухливого способу життя.