Гострий синусит – це запальний процес в параназальних синусах (навколоносових пазухах). Його викликають різні збудники – віруси, бактерії або грибки. Також причиною синуситу може стати алергічний процес. У більшості випадків синусит не потребує антибактеріального лікування, і людина одужує самостійно, але при несприятливому перебігу хвороба може поширюватися за межі синусів.
Причини синуситу
Люди найчастіше хворіють на вірусний синусит. Збудником виступають риновіруси, віруси грипу та парагрипу. Згодом до запального процесу можуть приєднуватися бактерії.
Гострий бактеріальний синусит – це хвороба, що викликається наступними мікроорганізмами:
пневмококами;
гемофільною паличкою;
моракселою;
стафілококами.
Грибковий синусит частіше виникає у літніх людей і протікає в хронічній формі, він викликаний грибками аспергілами та спорофітами. Також грибки можуть стати причиною тяжкого перебігу хвороби у пацієнтів з дефектами імунітету.
Виділяють окрему форму патології – одонтогенний синусит. Він розвивається при запальних захворюваннях зубів, поширюється на верхньощелепні синуси (гайморові пазухи).
Фактори ризику синуситу:
порушення нормальної вентиляції пазухи (алергічний риніт з набряком слизової оболонки, назотрахеальні чи назогастральні трубки);
порушення рухів війок миготливого епітелію, що виводять слиз (циліарна дискінезія);
тяжкі опіки з інтоксикацією;
перебування в відділеннях інтенсивної терапії.
Основні причини хронічного синуситу – це бактерії, що часто утворюють на поверхні слизової оболонки біоплівку, та грибки. Провокуючі фактори:
паління, в тому числі й пасивне;
забруднене повітря;
численні поліпи;
структурні аномалії та порушення (викривлення носової перетинки, кісти тощо);
хронічне алергічне запалення.
Симптоми синуситу
Клінічна картина вірусного та бактеріального синуситу схожа, тому відрізнити їх за скаргами пацієнта дуже складно. Але оскільки тактика лікування часто не відрізняється, то встановлення конкретного збудника має сенс лише в певних випадках. Залежно від тривалості симптомів виділяють наступні форми синуситу:
гострий синусит – скарги зберігаються до 4 тижнів;
підгострий синусит – 4-12 тижнів;
хронічний синусит – пацієнт відмічає прояви хвороби більш ніж 3 місяці;
рецидивуючий синусит – 4 або більше епізоди гострого синуситу протягом року.
Прояви гострої та хронічної форми мало чим відрізняються. Основні симптоми:
гнійні виділення з носа;
болі в проєкції навколоносових пазух на обличчі (при нахилі голови, натисканні пальцями);
закладеність носа;
зниження нюху;
кашель з виділенням мокроти, частіше вночі, він пов’язаний з затіканням слизу через носоглотку;
неприємний запах з рота (галітоз);
підвищення температури.
Також виникають додаткові симптоми при запаленні конкретного синуса:
верхньощелепний (гайморова пазуха) – головний та зубний біль, неприємні відчуття в ділянці верхньої щелепи;
лобний – біль локалізована в ділянці лоба, посилюється при нахилі голови вперед;
етмоїдальний (гратчаста пазуха) – біль між очима та за ними, сильний «розколюючий» головний біль, може бути сльозотеча;
сфеноїдальний – головний біль, що віддає в ділянку лоба та потилицю.
Синусит у дітей
При народженні дітей їхні пазухи широко відкриваються в порожнину носа, і навіть при набряку слиз вільно відходить, тому синусити спостерігаються рідше, ніж у дорослих. Зі зростанням малюка отвори пазух вужчають. У дітей серед синуситів переважають вірусні гайморити та етмоїдити.
Симптоми синуситу у дітей:
гарячка;
головний біль, болі в ділянці щік;
гнійні виділення з носа, що мають неприємний запах, іноді з прожилками крові;
загальне нездужання;
в’ялість та сонливість, особливо у маленьких дітей;
поганий апетит, відмова від грудей;
кашель.
У дитячому віці не рекомендують використовувати рентгенологічні методи (рентгенографія, КТ), оскільки опромінення може зашкодити маленькому організму, тому діагноз встановлюють за скаргами та об’єктивними змінами. Перед тим як лікувати синусит у дитини, обов’язково проводять риноскопію (огляд носової порожнини), щоб переконатися, що в носі немає стороннього тіла.
Симптоми синуситу у дитини будуть однаковими при вірусній та бактеріальній хворобі, тому наразі лікарі не поспішають з антибіотиками. Таке лікування призначають, якщо прояви дуже виражені з самого початку хвороби, тривають більш ніж 10 днів без поліпшення або відмічається хвилеподібний перебіг (погіршення після поліпшення).
Ускладнення синуситу
Оскільки пазухи розташовані поблизу очей та структур черепа, ускладнення після синуситу можуть бути руйнівними. Найнебезпечніші з них:
запалення орбітальної чи периорбітальної клітковини;
тромбоз кавернозного синуса;
епідуральний абсцес;
абсцес головного мозку.
Гострий синусит може перейти в хронічну форму, яка практично не виліковується.
Діагностика синуситу
Лікарі рекомендують проводити обстеження при синуситі лише при підозрі на ускладнення. Більшість змін, що виявляють на рентгенограмі при цій хворобі, зустрічається і при звичайній застуді чи ГРВІ, вони не впливають на тактику лікування.
Загальний аналіз крові може бути корисним для розпізнавання бактеріальної інфекції, але він показовий далеко не в усіх випадках. І відсутність типових змін зовсім не говорить про відсутність бактеріального синуситу.
Найінформативнішим для визначення збудника є бакпосів виділень. Але назальний слиз для цього не підходить, біоматеріал треба отримати саме з запаленої пазухи. Це може виконати лише отоларинголог, тому метод використовують тільки за наявності показань (неефективність проведеного антибактеріального лікування).
Якщо лікар підозрює поширення запального процесу, він рекомендує КТ чи МРТ – в залежності від симптомів.
Лікування синуситу
Раніше цю хворобу завжди лікували антибіотиками, оскільки за скаргами збудника виявити неможливо. Але це призвело до формування у бактерій стійкості до антибактеріальних препаратів, і деякі з цих ліків втратили свою ефективність.
Наразі основні ліки від синуситу – це симптоматичні засоби. Основні задачі терапії:
зменшення набряку слизових оболонок;
поліпшення відходження слизу з навколоносових пазух;
усунення болю;
очищення носової порожнини.
Судинозвужувальний спрей від синуситу (наприклад, нок-спрей) швидко поліпшує носове дихання, усуває закладеність та тяжкість в пазухах, але може призвести до звикання,– коли людина не може вільно дихати без ліків. Ці засоби рекомендують використовувати не довше як 5 днів поспіль, або 3 дні приймати, а потом робити 3 дні перерви.
Менше побічних ефектів у гормональних спреїв (флікс, аваміс). Вони незамінні при алергічному синуситі, тривалому набряку слизових оболонок. Але ефект від такого лікування синуситу наступає лише через 7-10 днів.
Для зменшення болю та запалення при лікуванні синуситу вдома використовують ібупрофен, німесулід. Також ці засоби допомагають усунути набряк в синусах.
Ефективним є й лікування синуситу народними засобами. Відтік слизу значно поліпшується при інгаляціях паром. Важливо, що він був теплим, а не гарячим, аби уникнути опіків. Такі інгаляції не рекомендують робити при лихоманці.
Закладеність носа та неприємні відчуття в синусах можуть зменшуватися, якщо прикласти теплі вологі рушники на ділянку запалених пазух. Рясне пиття допомагає покращити стан та покращити ефект від лікування синуситу в домашніх умовах.
Як лікувати синусит антибіотиками
Якщо у людини немає дефектів імунітету, зазвичай вона здатна подолати навіть бактеріальний синусит без антибіотиків. Їх призначають в наступних ситуаціях:
хвороба триває більш ніж 10 днів, і стан погіршується;
раптове погіршення після того, як пацієнт вже почував себе значно краще;
типові зміни в загальному аналізі крові (лейкоцитоз, зсув формули вліво).
Антибіотикотерапія у дорослих включає амоксициліну клавуланат, цефалоспоріни, фторхінолони протягом 5-7 днів. Лікування синуситу у дітей проводять за тими ж принципами, зазвичай починають з амоксициліну. Лікування хронічного синуситу триває набагато довше, антибіотики призначають на 4-6 тижнів.
Лікування синуситу в домашніх умовах достатньо ефективне для одужання в більшості випадків, лише при тяжкому перебігу хворого госпіталізують. Також стаціонарну терапію можуть рекомендувати малюкам перших місяців життя.
