Бронхіт – це запальний процес в бронхах, що зазвичай виникає на фоні ГРВІ. Хвороба дуже поширена в будь-якому віці, частіше страждають на неї чоловіки. Прогноз бронхіту в більшості випадків сприятливий, але іноді він може ускладнитися розвитком пневмонії. Тому лікування бронхіту у дорослих та дітей має бути під контролем лікаря.
Види бронхітів
Існують різні види бронхіту. За перебігом виділяють гострий та хронічний бронхіт, за ступенем важкості – легку, середньотяжку та тяжку форму.
Бронхіти також поділяють за причиною виникнення на:
трахеобронхіт (при одночасному ураженні трахеї та бронхів).
бронхіт (запальний процес в бронхах середнього та великого діаметра).
бронхіоліт (пошкодження дрібних бронхів).
Бронхіоліт частіше виникає у маленьких дітей і може протікати важко, з розвитком дихальної недостатності.
Якщо у людини, окрім кашлю, виникають сухі свистячі хрипи, задишка на видиху, то такий бронхіт називають обструктивним.
Також виділяють наступні види хронічного бронхіту:
з латентним перебігом (коли симптоми майже не турбують пацієнта).
з частими загостреннями.
з рідкими загостреннями.
безперервно рецидивуючий.
Причини бронхіту
Всупереч поширеній думці, основною причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція. На частку бактеріального запалення припадає не більше ніж 10% всіх випадків.
Але й досі цю хворобу часто одразу починають лікувати антибіотиками, що швидко призводить до стійкості бактерій. Гострий бронхіт входить в число хвороб-«лідерів» (поряд з синуситом та тонзилітом), при яких безпідставно призначають антибактеріальну терапію навіть у розвинутих країнах.
Bordetella pertussis – це збудник кашлюка. Про дану хворобу часто забувають, тому що більшість дітей щеплені від неї в дитинстві. Але останнім часом кількість невакцинованих малюків зростає, і кашлюк періодично діагностують у дітей та дорослих.
Якщо запалення трахеобронхіального дерева виникає у людей з уже наявними хворобами бронхопульмональної системи (бронхоектатична хвороба, муковісцидоз, бронхіальна астма), то його вважають загостренням основної патології, а не гострим бронхітом.
Причиною неінфекційних бронхітів є вдихання подразнювальних хімічних речовин, дія фізичних чинників.
Основні провокуючі фактори бронхіту:
Паління. Це головний провокатор гострого та хронічного бронхіту, незалежно від того, активним чи пасивним курцем є людина.
Вплив виробничого пилу (цементу, борошна, вугілля).
Несприятливі умови праці (надмірна вологість чи сухість, некомфортна температура).
Подразнення парами кислот та лугів, газів.
Надмірне забруднення атмосферного повітря, особливо в промислових зонах.
Часті ГРВІ в дитинстві, перенесені гострі бронхіти та пневмонії в минулому.
Хронічні хвороби носо- та ротоглотки.
Несприятливі умови клімату.
Спадкова схильність до бронхіту.
Симптоми бронхіту
Клінічна картина варіює залежно від виду бронхіту (інфекційний чи неінфекційний, гострий чи хронічний тощо). Важливо розуміти, що симптоми бактеріального бронхіту практично не відрізняються від вірусного, і визначити вид запалення тільки за проявами хвороби дуже складно, а приймати антибіотик лише за характером кашлю чи мокротиння – неправильно.
Гострий бронхіт входить в число хвороб-«лідерів» (поряд з синуситом та тонзилітом), при яких безпідставно призначають антибактеріальну терапію навіть у розвинутих країнах.
Основні симптоми гострого бронхіту у дорослих:
кашель;
лихоманка;
біль у грудях;
задишка;
виділення мокротиння.
Кашель
Кашель – це головна ознака хвороби. Він може бути вологим (продуктивним) чи сухим (непродуктивним). Також виділяють малопродуктивний кашель, коли мокротиння відходить важко, невеликими згустками.
Нерідко лікарів питають, чи буває бронхіт без кашлю. Це дуже малоймовірний діагноз, але можливий у таких пацієнтів:
люди дуже похилого віку.
неврологічні хворі з порушенням кашльового рефлексу, міопатіями.
виснажені пацієнти з тяжкими хворобами.
В нормі кашель при гострому бронхіті триває до трьох тижнів (частіше 10-16 днів).
Якщо він продовжується більш ніж 3 тижні, та його інтенсивність і характер не змінюються, пацієнт потребує додаткових досліджень для виключення інших бронхопульмональних хвороб.
Температура при бронхіті
Лихоманка часто буває при гострому бронхіті, температура може сягати 38°C і навіть більше. Але це не обов’язковий симптом. Буває бронхіт без температури чи з невеличким підвищенням на самому початку захворювання. В більшості випадків вона пов’язана не з власне запаленням бронхів, а з ГРВІ, що йому передує.
Підвищена температура при бронхіті зазвичай знижується протягом 3-7 днів. Якщо вона тримається довше, наростає або підіймається знову після нормалізації, це може бути ознакою приєднання бактеріальної інфекції. В таких випадках лікар вирішує, чи потрібно призначити антибіотик або відправити хворого на додаткове обстеження.
У людей похилого віку лихоманка зустрічається дуже рідко. Основні симптоми бронхіту без температури в них – це кашель, болі в грудній клітині та ускладнення дихання. У людей старших за 80 років можуть зустрічатися зміни психічного стану, виражена слабкість.
Біль у грудях
Біль у грудній клітині може з’являтися при бронхіті. Але він не пов’язаний з пошкодженням бронхіальної стінки чи альвеол (як при пневмонії) або подразненням рецепторів плеври (як при плевриті).
Найчастіше больові відчуття з’являються через міжхребцеву невралгію, корінцевий синдром чи запалення ребрових з’єднань. Біль зазвичай посилюється при кашлі, глибокому диханні, рухах тулубом.
Задишка
Задишка (як і біль у грудях) при бронхіті не пов’язана з ураженням легеневої тканини. І в цьому її головна відмінність від пневмонії.
Хворому може бути важко дихати через кашель або больові відчуття, Якщо патологія супроводжується спазмом бронхів, то виникає ускладнення на видиху. Але не завжди можна розрізнити, що саме заважає людині, тому більшість хворих описують дискомфорт при диханні як задишку.
Виділення мокротиння
Мокротиння може бути білим, жовтим чи зеленим, іноді з прожилками крові. Жовто-зелений колір бронхіального секрету не свідчить про бактеріальну інфекцію, таке часто буває і при вірусному ураженні.
Зазвичай на початку хвороби мокротиння відходить дуже важко, пацієнти скаржаться на відчуття, ніби воно прилипає десь у трахеї чи бронхах. Такий малопродуктивний кашель дуже виснажує хвору людину.
Якщо хвороба ускладнюється бронхоспазмом, виділення мокротиння погіршується, виникає застій. Це може призвести до приєднання бактеріальної інфекції та розвитку пневмонії.
Бронхіт у дітей
В дитячому віці бронхіт – дуже поширена хвороба дихальних шляхів. Він часто є наслідком ГРВІ або респіраторної алергії. Як і у дорослих, запалення бронхів здебільшого виникає через вірусне ураження, бактеріальні збудники зустрічаються значно рідше.
Основні причини бронхіту у дітей:
вірусні інфекції (грип, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція, рино- та аденовіруси).
перебування дітей в садках та школах (високий ризик ГРВІ та грипу, коронавірусу);
несприятливі соціально-побутові умови, асоціальні родини, недостатній догляд за дитиною.
Симптоми бронхіту у дітей
Основні симптоми гострого бронхіту у дітей – це кашель та лихоманка. Часто їм передують прояви ГРВІ (загальне нездужання, болі в горлі, нежить). Кашель починається з сухого та нав’язливого, але через 2-4 дні стає вологим, продуктивним з відходженням слизового або слизово-гнійного мокротиння.
Температура при бронхіті у дітей варіює в межах 37,5-38,5°C. Зазвичай вона тримається 3-5 днів, але іноді триває до 10 днів, поступово зменшуючись. Загальний стан в більшості випадків страждає не сильно, хоча деякі діти скаржаться на слабкість, пітливість, головний біль, болі в грудній клітині.
При обструктивному бронхіті можна почути свистячі хрипи, основний симптом – надсадний кашель, при якому не допомагають відхаркувальні засоби.
Симптоми бронхіту у немовлят
У дітей першого року життя зазвичай запалюються дрібні бронхи, і розвивається бронхіоліт. Він майже завжди вірусної етіології. Хвороба може протікати важко.
Симптоми бронхіоліту у немовлят:
висока лихоманка;
інтоксикація;
відмова від грудей;
тяжкий загальний стан малюка;
сильна задишка на видиху через спазм бронхів;
посиніння носо-губного трикутника та кінцівок;
збільшення частоти дихальних рухів.
Якщо в маленької дитини піднялась температура при бронхіті, з’явилась млявість чи, навпаки, збудження, синюшність біля рота і вона надто швидко дихає, її треба негайно показати лікарю, оскільки бронхіоліт викликає тяжкі ускладнення.
Хронічний бронхіт
Про хронічний бронхіт у дорослих говорять, коли впродовж хоча б двох років відмічаються загострення з тривалим кашлем (не менш ніж 3 місяці). Найчастіше на нього страждають курці, оскільки тютюновий дим постійно подразнює слизову оболонку бронхів, а згодом починає викликати бронхоспазм. Лікарі навіть виділили окрему форму хвороби – «хронічний бронхіт курця». Також це захворювання поширене серед людей, що працюють з пилом, сміттям, папером та іншими подразнювальними речовинами.
Симптоми при хронічному бронхіті в період загострення такі ж, як і при гострому, але лихоманка та болі в грудній клітині зустрічаються рідше.
У курців кашель та задишка – постійні супутники, про загострення бронхіту в них може свідчити збільшення кількості мокротиння, зміна його кольору, неприємний запах, поява прожилок крові. З часом через прогресуючий бронхоспазм хвороба трансформується в хронічне обструктивне захворювання легень, прогноз якого менш сприятливий.
Ускладнення бронхіту
Зазвичай гострий бронхіт минає без неприємних наслідків для здоров’я, але він може перейти в запалення легень або бронхопневмонію. Основні ускладнення хронічного бронхіту:
пневмосклероз;
емфізема легень;
хронічне обструктивне захворювання легень;
кровохаркання;
хронічна дихальна недостатність;
легенева гіпертензія;
формування «легеневого серця».
У немовлят бронхіоліт може ускладнитися апное (зупинкою дихання) та асфіксією (ядухою), в найтяжчих випадках хвороба призводить до смерті дитини.
Діагностика бронхіту
Зазвичай діагноз гострого та хронічного бронхіту встановлюють клінічно – за скаргами та даними огляду. При вислуховуванні фонендоскопом лікар може почути жорстке дихання, сухі або вологі хрипи. Їхньою особливістю є симетричне розташування. На відміну від пневмонії, при простукуванні пальцями грудної клітини звук не буде притуплюватися.
В більшості випадків потреби в додатковому обстеженні немає. Якщо лікар підозрює пневмонію, він може направити пацієнта на рентгенографію органів грудної клітини. Специфічні ознаки бронхіту на рентгені побачити неможливо, тому такого діагнозу в рентгенологічному висновку бути не може.
Також корисним є загальний аналіз крові та визначення рівня С-реактивного білка, оскільки збільшення лейкоцитів, нейтрофілів, зсув лейкоцитарної формули вліво та приріст СРБ свідчать на користь бактеріальної інфекції.
Затяжний кашель
Інколи симптоми бронхіту у дорослих та дітей тривають дуже довго, а звичайне лікування неефективне. В таких випадках пацієнти потребують додаткового обстеження, оскільки під маскою бронхіту можуть ховатися зовсім інші хвороби. Найпоширеніші з них:
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Це закид шлункового вмісту в стравохід. У більшості людей вона проявляється печією, але у деяких – лише кашлем, іноді з відходженням мокротиння.
Хронічний синусит, риніт, аденоїдит з постійним затіканням слизу в ротоглотку і рефлекторним кашлем.
Тромбоемболія легеневої артерії. При постійній закупорці дрібних артерій людина буде скаржитися саме на кашель, тоді як потрапляння тромбу в велику судину викликає миттєву смерть.
Серцева недостатність (кашель посилюється в положенні лежачи, тому більше турбує людину вночі).
Психогенний кашель (зустрічається переважно у дітей 6-7 років та у підлітків).
Аскаридоз. Про можливість гельмінтів треба завжди пам’ятати, в тому числі у дорослих.
Кашлюк.
Рак бронхів чи легень.
Для уточнення діагнозу проводять наступні обстеження:
Рентгенографію чи КТ органів грудної клітини, КТ-пульмографію з контрастом при підозрі на тромбоемболію.
Фіброгастродуоденоскопію.
ЕКГ, УЗД серця.
Дослідження калу на яйця гельмінтів (тричі, методом PARASEP).
Визначення антитіл до збудника кашлюку.
Бакпосів мокротиння.
Алергопроби.
Крім того, може знадобитися консультація ЛОР-лікаря, гастроентеролога, психотерапевта.
Лікування бронхіту
Згідно з настановами доказової медицини, лікування бронхіту у дорослих і дітей має бути симптоматичним. Основні принципи терапії:
Рясне тепле пиття для полегшення відходження мокротиння.
Льодяники для горла при сухому кашлі (у дітей їх можна замінити улюбленими цукерками).
Протикашльові засоби при надсадному непродуктивному кашлю (у дітей – з обережністю).
Відхаркувальні засоби, ліки для розрідження слизу при в’язкому мокротинні, що відкашлюється з важкістю.
Жарознижувальні таблетки при лихоманці.
Бронхорозширювальні препарати (сальбутамол) при підтвердженому бронхоспазмі.
Категорично заборонено комбінувати протикашльові засоби (синекод) з відхаркувальними (лазолван, амброксол, АЦЦ).
Лише за показаннями лікар призначає антибіотики при бронхіті. Тривалість лікування бронхіту ними складає від 3 (азитроміцин) до 5-7 днів (амоксицилін, кларитроміцин).
Вилікувати хронічний бронхіт неможливо. Лікування загострення хронічного бронхіту є симптоматичним. Але найсуттєвіший ефект дає усунення провокуючих факторів (паління, вплив алергенів, професійних шкідливостей). У більшості випадків це дозволяє перевести хворобу в стан стійкої ремісії.
