Симптоми, причини та лікування остеохондрозу

25/07/22

Остеохондроз – це поширена патологія хребта. Вона проявляється різноманітними симптомами і в останні роки виявляється навіть у підлітків. За думкою деяких спеціалістів, остеохондроз – не хвороба, а неминучий дегенеративно-дистрофічний процес, прояв вікових змін хребта.

  1. Що таке остеохондроз?
  2. Причини остеохондрозу
  3. Стадії остеохондрозу хребта
  4. Симптоми остеохондрозу
  5. Остеохондроз шийного відділу хребта
  6. Остеохондроз грудного відділу
  7. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта
  8. Ускладнення остеохондрозу
  9. Діагностика остеохондрозу хребта
  10. Лікування остеохондрозу

Симптоми остеохондрозу

Що таке остеохондроз?

У здорової людини між хребцями розташовані спеціальні диски. Вони виконують роль амортизатора при рухах різних відділів хребта. Ядра дисків дуже гідрофільні, містять багато води (драглисті) і через те еластичні. По периферії вони обмежені щільними фіброзними кільцями. При нерівномірних чи надмірних навантаженнях ядра починають випинатися за межі хребців, а потім повертаються на місце. Це називають протрузією. Через деякий час фіброзні кільця розриваються, випинання стають постійними, і таким чином формуються міжхребцеві грижі. Дистрофічні зміни, втрата води в ядрі призводять до зменшення висоти диска, він стає щільним, крихкішим. Згодом диски руйнуються, хребці можуть навіть торкатися один одного. Тертя кісткових структур стимулює їхнє зростання, деякі ділянки хребта стають нерухомими. Починають формуватися остеофіти – кісткові розростання. Всі ці процеси є проявами остеохондрозу хребта. Ця патологія практично ніколи не виникає у дітей, оскільки вони рухливі та ще не мають метаболічних та судинних порушень. Але її перші незначні прояви можна діагностувати вже у підлітків при ретельному обстеженні. Жінки та чоловіки хворіють однаково часто, але до остеохондрозу більш схильні люди, чия праця пов’язана з підійманням важких вантажів, або, навпаки, малорухомістю. Після 40 років ознаки патології виявляються практично у всіх, але вони не завжди турбують людину.

Причини остеохондрозу хребта

Хоча з віком остеохондроз можна діагностувати в будь-якої людини, існують причини, через які він виникає в молодшому віці чи має яскравіші прояви. Також виділяють набуті провокуючі фактори, що сприяють швидкій дегенерації хребців та інших структур.

Основні причини остеохондрозу хребта:

  • Ущільнення дисків між хребцями внаслідок вікових змін. Дистрофічні зміни в хребті запрограмовані генетично і уникнути їх неможливо. Чим старша людина, тим щільнішими стають диски між хребцями. Але дегенерація структур опорно-рухової системи далеко не завжди проявляється симптомами. І навіть у похилому віці не всі люди скаржаться на остеохондроз, тому дистрофічні процеси не можна вважати єдиною причиною патології.
  • Порушення обміну речовин (метаболізму) міжхребцевих дисків. В нормі вони містять близько 85-90% води, але з часом ця цифра зменшується до 60%. Диски стають менш еластичними, втрачають свої амортизуючі властивості.
  • Гормональний дисбаланс. Це не основна причина остеохондрозу, оскільки він часто зустрічається й у пацієнтів з нормальним гормональним профілем. Але такі порушення здатні погіршувати перебіг хвороби, сприяти швидкому прогресуванню.
  • Структурні аномалії, вади розвитку. Частіше зустрічаються аномалії Кімерлі та Кіарі, краніовертебральні вади.
  • Травматичні пошкодження хребта.
  • Інші причини. До них відносять інфекційні хвороби, судинні порушення, алергічні, а також аутоімунні реакції.

Причини остеохондрозу хребта

До провокуючих факторів остеохондрозу хребта належать:

  • Гіподинамія. Щоб суглоби, диски та інші структури виконували свої функції, вони мають рухатися.
  • Надмірні фізичні навантаження. Як і гіподинамія, це негативно позначається на стані хребта. Саме тому ознаки остеохондрозу виявляються в першу чергу в найбільш рухомих відділах хребта – шийному та поперековому.
  • Порушення постави, тривале перебування у вимушеній позі.
  • Ожиріння. Надмірна вага створює додатковий тиск на міжхребцеві диски, тому вони швидше руйнуються.

Стадії остеохондрозу хребта

У своєму розвитку остеохондроз проходить 4 стадії. Вони визначаються за клінічними проявами та рентгенологічними змінами. Найкраще структурні порушення візуалізуються під час магнітно-резонансної томографії.

Стадії остеохондрозу:

  • Стадія І – початкові пошкодження дисків, сегментарна нестабільність хребта.
  • Стадія ІІ – звуження міжхребцевих щілин, зниження їхньої рухливості.
  • Стадія ІІІ – деформація дисків, розриви фіброзних кілець з формуванням міжхребцевих гриж, викривлення хребта. На цій стадії пацієнти часто скаржаться на больові відчуття, що посилюються під час надмірних навантажень або тривалого перебування у вимушеній позі.
  • Стадія ІV – повне руйнування дисків, міжхребцева щілина майже зникає, кісні структури починають зростатися. До патологічного процесу долучаються зв’язки там м’язи.

Остеохондроз це

Симптоми остеохондрозу хребта

Прояви остеохондрозу залежать від локалізації та вираженості патологічного процесу. Для ураження кожного відділу хребта характерна своя клінічна картина. Але виділяють і загальні симптоми остеохондрозу:

  • Вертебральні. Зазвичай це гострий біль та обмеження рухів. Такі прояви зустрічаються найчастіше.
  • Екстравертебральні. Це так звані відображені болі, що виникають у внутрішніх органах. Пацієнти можуть скаржитись на неприємні відчуття в серці, печінці, підшлунковій залозі, нирках або навіть легенях.
  • Рефлекторні. Ці симптоми виникають при залученні нервових закінчень. Хворі відмічають оніміння кінцівок чи ділянок тіла, шкіри, іррадіацію болю в кінцівки, дискомфорт при нахилах голови, рухах руками, слабкість в кінцівках.

Також одним із проявів остеохондрозу є спазм і гіпертонус м’язів в ділянці защемлення нервового корінця, що ще більше посилює больовий синдром та обмежує рухи.

Остеохондроз шийного відділу хребта

Остеохондроз шийних хребців – дуже поширена патологія. Цей відділ хребта найрухоміший та залучений при будь-якій фізичній активності. Провокуючі фактори розвитку хвороби:

  • Порушення постави, сутулість.
  • Сколіоз.
  • Неправильне положення тіла при сидінні.
  • Неортопедичний матрац, зависока подушка.
  • Перебування у вимушеній позі з тривалим нахилом голови (швачки, майстри манікюру, користувачі ПК тощо).

Основні симптоми остеохондрозу шийного відділу хребта:

  • Біль, печіння у шиї, напруження м’язів, скутість.
  • Біль при поворотах голови, неможливість вільно її нахилити.
  • Головний біль.
  • Хрускіт у шиї;
  • Запаморочення (часто виникає при різких поворотах голови).
  • Шум в голові.
  • Порушення зору.
  • Слабкість в руках, їхнє оніміння.

Головні болі при остеохондрозі   Головні болі при остеохондрозі не завжди піддаються лікуванню знеболювальними засобами, але часто зникають після масажу (навіть звичайного розминання м’язів шиї руками) або лікувальної гімнастики. Симптоми остеохондрозу шиї можуть включати й наступні прояви:

  • напади пекучого, пульсуючого головного болю;
  • появу кольорових плям перед очима, «мушок», мерехтіння;
  • шум в голові, запаморочення з можливою втратою свідомості.

Така клінічна картина характерна для синдрому хребтової артерії. Він виникає, коли дегенеративно-дистрофічний процес прогресує, і остеофіти стискають судини, що проходять через вузькі кісткові канали хребта. Шийний остеохондроз не є смертельно небезпечною хворобою, але він здатен істотно погіршити якість життя людини.

Остеохондроз грудного відділу хребта

Цю патологію діагностують рідше, оскільки грудний відділ не настільки рухомий, як шийний, і на нього менше впливає вага (в порівнянні з поперековим).   Остеохондроз грудного відділу хребта симптоми

Основні симптоми остеохондрозу грудного відділу:

  • Біль у грудях чи животі, ділянці серця.
  • Зміни чутливості шкіри тулуба, відчуття повзання мурашок, оніміння.
  • Неприємні відчуття між лопатками, в руках.

Болі в серці при остеохондрозі – дуже поширений симптом. Нерідко вони настільки інтенсивні, що пацієнта госпіталізують в кардіологічне відділення з підозрою на інфаркт міокарда. Але існують деякі відмінності:

  • Біль при грудному остеохондрозі точковий. Пацієнти показують його на собі пальцем (не долонею) або скаржаться, що їх ніби проткнули ножем, палицею.
  • Біль посилюється при глибокому вдиху чи поворотах, нахилах тулуба.
  • Відчуття не пов’язані з фізичним навантаженням (виникають і сидячи чи лежачи).
  • Симптоми не зникають після приймання нітрогліцерину.

Також грудний остеохондроз може проявлятися печінням, болем в ділянці шлунку, і тоді його сприймають за виразкову хворобу чи загострення гастриту.

Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта

Остеохондроз попереку – також поширена патологія, оскільки саме цей відділ бере на себе вагу більшої частини тіла. Він зустрічається переважно при ожирінні, у людей з сидячою роботою, водіїв. Патологія нерідко дебютує вже після 35-40 років. Симптоми остеохондрозу поперекового відділу хребта:

  • болі в попереку, крижах;
  • складнощі при нахилах та розгинанні тулуба;
  • болі в ногах;
  • м’язова слабкість;
  • оніміння в ногах, «повзання мурашок»;
  • порушення функцій тазових органів.

Остеохондроз поперекового відділу хребта лікування

Ускладнення остеохондрозу хребта

Типовим ускладненням остеохондрозу є формування міжхребцевих гриж. Якщо випинання відбувається в напрямку спинного мозку та стискає його, розвивається дискогенна мієлопатія. У пацієнтів з’являються наступні прояви:

  • слабкість у м’язах кінцівок;
  • оніміння рук чи ніг;
  • атрофія м’язів;
  • зміни сухожильних рефлексів;
  • парези (неповні паралічі);
  • порушення сечовипускання, дефекації.

Якщо грижа стискає судину, це може призвести до інфаркту спинного мозку та загибелі нервових клітин з виникненням у людини неврологічних розладів, тяжкість яких залежить від рівня пошкодження. Це можуть бути рухові або чутливі розлади, порушення трофіки тканин. Четверта стадія остеохондрозу часто ускладнюється інвалідизацією людини.   Ускладнення остеохондрозу

Діагностика остеохондрозу хребта

Для діагностики остеохондрозу часто рекомендують пацієнту зробити рентгенівський знімок у двох проєкціях. Виявлення остеофітів, звуження міжхребцевих щілин свідчить на користь саме цієї патології. Рентгенографія – поширений, доступний і дешевий метод діагностики остеохондрозу. Але він більш інформативний при ІІІ-IV стадіях хвороби. Саме тому сучасні лікарі відразу направляють хворого на магнітно-резонансну томографію. Це обстеження незамінне при протрузіях, міжхребцевих грижах, стенозі спінального каналу. Для виключення інших захворювань рекомендують такі дослідження:

  • Загальні аналізи крові та сечі.
  • Глюкозу крові (оніміння кінцівок буває при діабеті), печінкові проби, сечовину, креатинін.
  • Ліпідограму.
  • ЕКГ.
  • Рентгенограму органів грудної порожнини.
  • УЗД органів черевної порожнини, малого таза, нирок.
  • Електронейроміографію (ЕНМГ) – для диференціальної діагностики з міопатіями.

Лікування остеохондрозу

Лікування остеохондрозу включає препарати та немедикаментозний вплив. Лише лікарські засоби не здатні вилікувати хворобу, вони зазвичай використовуються в період загострення. Лікування остеохондрозу препарати Щоб усунути болі при остеохондрозі, призначають нестероїдні протизапальні ліки:

  • диклофенак;
  • ібупрофен;
  • німесулід;
  • мелоксикам.

Таке лікування не має бути тривалим, оскільки ці препарати викликають виразкову хворобу шлунку або навіть кровотечу в ШКТ. Обов’язково доповнюють терапію міорелаксантами (мускомед, мідокалм). Вони усувають спазм м’язів, зменшують тиск на структури хребта та навколишні тканини й також усувають болі при остеохондрозі. Для відновлення хряща рекомендують хондропротектори – донну, терафлекс. Ці препарати не довели свою ефективність у дослідженнях, тому користь їхня сумнівна. Але частина пацієнтів відмічає поліпшення та зменшення загострень під час їх приймання. Якщо остеохондроз ускладнюється радикулопатією (стисканням нервових корінців), лікарі призначають вітаміни групи В для відновлення оболонок нервів. При стійкому і вираженому больовому синдромі показані гормони (дипроспан, депос) – як звичайні внутрішньом’язові уколи, так і проведення блокад. Широко застосовують для лікування остеохондрозу і фізіотерапію, хоча в міжнародних протоколах вона відсутня. Це наступні методи:

  • ультразвук;
  • електрофорез з лікарськими засобами;
  • мінеральні ванни;
  • акупунктура;
  • масаж.

Але головна роль належить саме немедикаментозним методам. Щоб зупинити руйнування хряща та хоч частково відновити його структуру, потрібно нормальне функціонування хребта – постійна фізична активність без надмірного або локального навантаження. Важливим є також повноцінне харчування – з достатньою кількістю кальцію та магнію у раціоні.   Лікування остеохондрозу   Якщо в людини вже є протрузії чи грижі, дуже важливо сформувати м’язовий корсет спини. Він буде підтримувати певний відділ хребта і зупинить прогресування хвороби. Немедикаментозне лікування повинно бути тривалим і стати способом життя. Воно включає:

  • лікувальну фізкультуру чи кінезотерапію;
  • постійну фізичну активність;
  • плавання.

Болі при шийному остеохондрозі часто зникають при вправах на розтягування, оскільки спазм шийних м’язів практично завжди супроводжує хворобу. В цьому добре допомагає гімнастика Шишоніна, якщо займатися нею регулярно. Лікування остеохондрозу поперекового відділу хребта повинно розпочинатися якомога швидше, бо в цій ділянці міжхребцеві грижі виникають найчастіше. Найефективнішою терапією при пошкодженні попереку є схуднення, кінезотерапія та плавання. При великих грижах, стенозі спінального каналу, стисканні спинного мозку хворому роблять операцію.