Що таке катаракта, чи лікується вона та які її наслідки

21/08/22

  1. Що таке катаракта?
  2. Від чого з’являється катаракта?
  3. Вроджена катаракта
  4. Які симптоми катаракти?
  5. Діагностика катаракти
  6. Чи лікується катаракта?
  7. Медикаментозне лікування катаракти
  8. Операція при катаракті
  9. Які наслідки катаракти?
  10. Ускладнення після оперування катаракти

Чи лікується катаракта

 

Що таке катаракта?

Катаракта – це помутніння кришталика, що проявляється прогресуючим порушенням зору. Без лікування людина втрачає зір. Зазвичай розвиток катаракти обумовлений віковими змінами, але зустрічається і вроджена форма хвороби.

Катаракта є основною причиною сліпоти літніх людей в усьому світі. Вважається, що після 65 років вона з’являється у 20% людей, а після 75 – у 50%.

Помутніння може виникати в різних ділянках кришталика. Залежно від цього виділяють наступні види катаракти:

  • Ядерна (зміни кришталикового ядра).
  • Задньокапсулярна.
  • Кортикальна (по краях кришталика). При цій формі центральний зір зазвичай не порушується.

Для катаракти характерний повільний перебіг, з поступовою втратою зору. Вона може вражати одне чи два ока.

Стадії перебігу хвороби:

  • Початкова. Помутніння локалізоване поза оптичною зоною кришталика, тому зір не страждає.
  • Незріла. Дегенеративні зміни зачіпають центральну оптичну зону, людина починає скаржитися на значне порушення зору.
  • Зріла катаракта. Кришталик мутніє повністю, гострота зору не перевищує 0,1-0,2 або зберігається лише на рівні світловідчуття.
  • Перезріла. Кришталикові волокна розпадаються, коркова речовина розріджується. Наступає повна сліпота.

Від чого з’являється катаракта?

Що таке катаракта

Помутніння кришталика – це дегенеративний процес, що виникає під час старіння людини. Вікові зміни організму вважаються основною причиною катаракти. Але виділяють і провокуючі фактори, що підвищують ризик хвороби або сприяють її швидкому прогресу. До них відносять:

  • Травми ока (помутніння може з’явитися через кілька років).
  • Хронічні хвороби ока (увеїти).
  • Цукровий діабет.
  • Зловживання алкоголем, паління.
  • Вплив інфрачервоного або рентгенівського опромінення.
  • Операції на очах.
  • Приймання деяких лікарських засобів – глюкокортикоїдів. Хвороба може розвинутись як при системній (таблетки, ін’єкції), так і при інгаляційній терапії, користуванні очними краплями з глюкокортикоїдами. Ймовірність помутніння кришталика не залежить від дози препарату, ризик катаракти індивідуальний.
  • Тривалий вплив ультрафіолетового проміння.
  • Недостатність харчування.

Рідкісні причини катаракти:

  • Інфекційні хвороби (вроджена катаракта при краснусі).
  • Генетична схильність. Деякі форми катаракти передаються аутосомно-домінантно.
  • Помутніння кришталика, пов’язане з системними синдромами.

Також вважають, що дегенеративні зміни очей у жінок обумовлені недостатністю естрогенів в клімактеричному періоді, але лише катаракта не є показанням для замісної гормональної терапії.

У більшості людей з помутнінням кришталика додаткові фактори ризику, крім віку, відсутні. Саме сенільна, або стареча катаракта складає близько 70% всіх випадків.

Іноді погіршення зору виникають знову, після видалення кришталика та заміни його на спеціальну лінзу. Їх називають вторинною катарактою, хоча така назва не відображає суті патологічного процесу. Насправді це не рецидив хвороби й не ускладнення після хірургічного втручання, а реакція на імплантацію інтраокулярної лінзи.

Причини вторинної катаракти:

  • Контакт капсули кришталика зі стороннім тілом (лінзою).
  • Розростання епітелію в цій зоні.
  • Порушення прозорості як наслідок.

Офтальмологи вважають, що точніше описує цей процес термін «посткатракта».

Вроджена катаракта

 

Вроджена катаракта

 

Вроджена катаракта – це помутніння кришталика, що існує вже при народженні дитини. Вона зустрічається рідко. Основні причини такої патології:

  • Внутрішньоутробна інфекція (краснуха, герпес, токсоплазмоз тощо).
  • Метаболічні розлади (галактоземія).
  • Хромосомні чи генні дефекти, що виникають спонтанно (випадкові мутації).
  • Ізольована сімейна аномалія (катаракта, що наслідується).

Вроджена катаракта певний час може залишатися непоміченою, вона виявляється під час перевірки червоного рефлексу очного дна або офтальмоскопії. Нерідко батьки звертаються до лікаря лише через кілька місяців.

Перші ознаки катаракти у немовлят:

  • Двомісячний малюк не слідкує за предметами (у цьому віці він повинен концентрувати погляд на яскравих іграшках).
  • Дитина весь час повертається до іграшок лише однією стороною.
  • Спостерігається ністагм або тремтіння зіниці під час зосередження.
  • Є ознаки косоокості.
  • Помітне помутніння зіниці.

Своєчасна діагностика дозволяє швидко виправити проблему. Катаракти у дітей видаляють оперативно, але після хірургічного втручання малюки потребують оптичної корекції зору за допомогою окулярів чи лінз.

Які симптоми катаракти?

 

Які симптоми катаракти

 

Перші ознаки катаракти з’являються вже на пізніх стадіях захворювання. На ранніх стадіях катаракта себе практично не проявляє, хоча при ретельному обстеженні вже можна виявити зміни. Згодом з’являються наступні симптоми:

  • Погіршення зору, що прогресує і не виправляється окулярами.
  • Поява відблисків (смуг чи ореол біля джерел світла). Дискомфортні відчуття можуть виникати при яскравому освітленні чи в сонячну погоду.
  • Погана контрастна чутливість. Пацієнті скаржаться на розмитість предметів.
  • Моноокулярне двоїння. Людина бачить 2 зображення: одне чітко, інше – як тінь. При заплющенні одного ока двоїння не зникає.
  • Порушення кольорового зору.
  • Поганий зір в сутінках, при недостатньому освітленні.
  • Нездатність відрізнити темно-синій колір від чорного.
  • Світлочутливість.
  • Зрідка – фантомні зображення.

Через те, що кришталик потовщується, може покращуватися зір зблизька. І люди з віковою далекозорістю припиняють користуватися окулярами. Ця ознака характерна для катаракти. Але згодом зір знову погіршується, і корекція вже не допомагає.

Зазвичай катаракта не супроводжується больовими відчуттями. Але іноді виникає набухання кришталика зі зниженням відтоку внутрішньоочної рідини. Це призводить до розвитку вторинної глаукоми та появи болю.

Діагностика катаракти

 

Діагностика катаракти

 

Основний метод діагностики – це офтальмоскопія з дослідженням на щілинній лампі. Обстеження проводять при розширених зіницях (за допомогою очних крапель). Якщо катаракта зріла, помутніння кришталика мають сіре, білувате або жовто-коричневе забарвлення.

Менш виражені зміни можна виявити під час дослідження рефлексу з очного дна за допомогою офтальмоскопу (через розширені зіниці). Невеликі за площею помутніння візуалізуються як темні дефекти на фоні червоного рефлексу.

Лікар обов’язково перевіряє гостроту зору по спеціальних таблицях. Обстеження проводиться без окулярів і в них, якщо пацієнт користується. Також потрібно вимірювати внутрішньоочний тиск. Хоча в більшості випадків він нормальний, але при супутній глаукомі може підвищуватися.

Чи лікується катаракта?

 

Медикаментозне лікування катаракти

 

На ранніх стадіях можливе консервативне лікування. Але треба розуміти, що воно не усуває катаракту, тільки уповільнює її розвиток. Лікарі призначають очні краплі, що містять амінокислоти, антиоксиданти, вітаміни чи стимулюють протеолітичні ферменти (для розсмоктування помутнілої ділянки).

Медикаментозне лікування катаракти

Найчастіше для лікування катаракти використовують такі препарати:

  • азапентоцен;
  • краплі з цитохромом С;
  • тауфон;
  • пиреноксин.

За неефективності консервативної терапії проводять хірургічну корекцію.

Операція при катаракті

Оперативне лікування катаракти включає видалення кришталика та імплантацію інтраокулярної лінзи.

Показання для операції при катаракті:

  • Гострота зору на кращому оці не перевищує 0,5 за умови використання скла найвищої корекції.
  • Гострота зору на кращому оці більш ніж 0,5, але гірше око при цьому має показник менш ніж 0,3 (зі склом найвищої корекції).
  • Виражене погіршення повсякденної активності через задньокапсулярну катаракту.
  • Анізометропія (різниця рефракційної здатності очей) більш ніж 2 діоптрії після операції на першому оці.
  • Наявна катаракта перешкоджає спостереженню за іншим офтальмологічним захворюванням (діабетична ретинопатія, глаукома тощо).

Хірургічну корекцію не проводять, якщо:

  • Окуляри чи інші пристрої цілком задовольняють потреби пацієнта.
  • Від операції не очікують користі через супутні хвороби пацієнта чи інші обставини.

Оперативне лікування катаракти – малотравматичне втручання. Його проводять під місцевою анестезією, якщо пацієнт здатний певний час лежати на спині без задишки. При вираженому неспокої, треморі голови показана загальна анестезія.

Які наслідки катаракти?

 

Які наслідки катаракти

 

Основне ускладнення катаракти – це невпинна втрата зору та повна сліпота в термінальній стадії. Також можливий розвиток вторинної глаукоми з сильним больовим синдромом через набухання кришталика.

Ускладнення після оперування катаракти

Операція при катаракті небезпечна такими ускладненнями:

  • запальні процеси ока (увеїти, іридоцикліти, ендофтальміти);
  • підвищення внутрішньоочного тиску;
  • зміщення інтраокулярної лінзи;
  • посткатракта;
  • крововилив в передню камеру ока;
  • відшарування сітківки;
  • кістозний макулярний набряк;

Найнебезпечнішим ускладненням є післяопераційний бактеріальний ендофтальміт. Він може призвести до незворотної втрати зору. Для профілактики негативних наслідків пацієнту в післяопераційному періоді призначають антибактеріальні та протизапальні очні краплі. При зміщенні інтраокулярної лінзи її фіксують швами.

Пацієнти потребують регулярного офтальмологічного спостереження після операції, оскільки ускладнення у конкретної людини передбачити неможливо. При раптовому погіршенні зору або появі болю в очах до лікарні необхідно звернутися негайно. Після хірургічної корекції рефракційна здатність очей змінюються, тому через місяць пацієнтам рекомендують знову перевірити гостроту зору та за потреби підібрати окуляри.