Глаукома – це важка патологія очей, що часто призводить до сліпоти та інвалідності по зору. Це захворювання вражає понад 70 мільйонів людей у всьому світі, причому близько 10% страждають на двосторонню сліпоту. Тобто глаукома – це найпоширеніша причина незворотної сліпоти у світі. Хвороба сильно псує психологічний, соціальний та емоційний стан пацієнтів. Своєчасне лікування та профілактика глаукоми допоможе зберегти здоров’я очей.
Що таке глаукома ока?
Діагноз глаукома поєднує декілька захворювань із характерними ознаками.
Ознаки глаукоми:
постійне або періодичне зростання внутрішньоочного тиску вище за толерантний (індивідуально комфортний) рівень;
розвиток специфічної атрофії зорового нерва;
типові дефекти поля зору, а потім зниження і центрального зору.
Розвиток глаукоми призводить до дегенерації гангліозних клітин сітківки. Це нейрони центральної нервової системи, клітини яких знаходяться у внутрішній сітківці, а аксони – у зоровому нерві. Дегенерація цих нервів призводить до зміни зовнішнього вигляду зорового диска та втрати зору.
Глаукома може досить довго залишатися безсимптомною.
Глаукоми можна розділити на 2 типи:
відкритокутова глаукома
закритокутова глаукома.
Близько 80% випадків захворювання – це відкритокутова глаукома; проте закритокутова глаукома частіше і швидше призводить до серйозної втрати зору.
Найбільш поширений тип глаукоми. Причина відкритокутової глаукоми полягає у порушенні балансу між продукцією та відтоком внутрішньоочної рідини. Як наслідок, очний тиск наростає і починає пошкоджувати зоровий нерв. Такий вид глаукоми є безболісним.
Деякі люди можуть мати зорові нерви, чутливі до нормального очного тиску. Це означає, що у них ризик розвитку глаукоми вище, ніж зазвичай. У такому разі розвивається глаукома нормального тиску. Регулярні огляди очей важливі виявлення ранніх ознак пошкодження зорового нерва.
Закритокутова глаукома (або «вузькокутна глаукома»)
Цей тип глаукоми розвивається через фактори, які тягнуть або виштовхують райдужну оболонку до кута ока, тобто до дренажної системи. При розширенні зіниці райдужна оболонка блокує відтік внутрішньоочної рідини і тиск у оці зростає.
Якщо дренаж повністю заблоковано, самопочуття людини миттєво погіршується. Це називається гострим нападом глаукоми. Це справді невідкладний стан, який потребує негайного втручання офтальмолога, інакше є висока ймовірність значної втрати зору та сліпоти.
Ознаки гострого нападу закритокутової глаукоми:
зір раптово став розпливчастим;
сильний головний біль;
різкий біль в очах;
нудота;
блювота;
райдужні кільця або ореоли навколо джерел світла.
У багатьох хворих із закритокутовою глаукомою захворювання розвивається повільно. Це називається хронічною глаукомою. Безсимптомний перебіг призводить до того, що хворі звертаються до офтальмолога вже при виникненні нападу глаукоми.
Причини глаукоми
Глаукома може бути первинним захворюванням, тобто з’явитися сама по собі, а може бути вторинна – виникнути внаслідок травми, приймання деяких ліків (кортикостероїди), запалення, пухлин чи патологічних станів, таких як дисперсія пігменту або псевдоексфоліація. Механізм і причини виникнення глаукоми пов’язані з її типом.
Важливість проведення планових обстежень ока для раннього виявлення глаукоми неможливо переоцінити. Втрата гангліозних клітин сітківки погіршує поле зору, яке зазвичай починається в середній периферії і може прогресувати доцентрово, поки не залишиться тільки центральний або периферичний острівець зору. Наявність характерних дефектів поля зору може підтвердити діагноз, але людина може втратити вже 30-50% гангліозних клітин сітківки до того, як дефекти будуть виявлені стандартним тестуванням поля зору.
Тому діагностика глаукоми включає:
визначення гостроти зору;
тонометрія;
периметрію (дослідження полів зору);
біомікроскопію переднього та заднього відділів ока з оцінкою особливостей анатомії ока та стану зорового нерва;
гоніоскопію (оцінка стану дренажної системи ока) та ультразвукову біомікроскопію.
оптична когерентна томографія переднього та заднього відрізків ока – на сьогодні це найбільш високоспецифічний метод діагностики та оцінки прогресування глаукоми.
Чи можна вилікувати глаукому?
Повністю відновити зоровий нерв після атрофії неможливо, але своєчасне лікування глаукоми дозволяє зупинити розвиток хвороби й запобігти втраті зору.
Лікування глаукоми
Основна мета в лікуванні глаукоми – це зниження внутрішньоочного тиску до того рівня, при якому зупиниться дегенерація гангліозних клітин сітківки. Лікування включає консервативні, лазерні та хірургічні методи.
Вибір методу лікування залежить від типу глаукоми, рівня внутрішньоочного тиску, ефективності консервативної терапії.
Більшість препаратів для лікування глаукоми сприяють зниженню або контролю внутрішньоочного тиску. Очні краплі від глаукоми – найпоширеніший спосіб лікування. Інколи хворому призначають більше одного типу крапель для досягнення найкращого ефекту.
Лікування глаукоми: препарати
Очні краплі від глаукоми поділяються на групи за хімічною речовиною активного інгредієнта, яка дає лікувальний ефект.
Простагландини
Ці краплі від глаукоми найзручніші, бо їх використовують лише раз на день. Простагландини розслаблюють м’язи внутрішньої структури ока, щоб забезпечити кращий відтік рідини, і таким чином знижують очний тиск.
Можливі побічні ефекти простагландинових очних крапель при глаукомі включають поколювання та печіння, зміну кольору очей, а також подовження та завивання вій.
Бета-блокатори
Очні краплі з бета-блокаторами зменшують утворення рідини в оці. Їх часто призначають паралельно з простагландинами.
Ці препарати здатні знижувати частоту серцевих скорочень і можуть бути небезпечними для осіб із проблемами серця, хворобами легень (наприклад, емфіземою), діабетом, депресією чи деякими іншими патологічними станами.
Альфа-адренергічні агоністи
Вони, як і бета-блокатори, зменшують швидкість утворення очної рідини. Їх іноді застосовують для лікування глаукоми окремо, а іноді комбінують з іншими краплями.
Ці препати також мають побічні дії, які проявляються як почервоніння або налиті кров’ю очі, розширення зіниць і свербіж, запалення очей, слабкість і сонливість, з боку серця – гіпертонія або гіпотонія, аритмія.
Інгібітори карбоангідрази
Вони також скорочують швидкість виробництва очної рідини. Зазвичай їх використовують у поєднанні з іншими протиглаукомними очними краплями, а не окремо. Цей препарат також є у таблетках. Поширені побічні ефекти, які трапляються при застосуванні очних крапель з інгібітором карбоангідрази, включають гіркий смак, печіння і почервоніння очей.
Багато хворих на глаукому не переносять інгібітори карбоангідрази в таблетках через їхні системні побічні дії, які включають втому, депресію, втрату апетиту та ваги, погіршення лібідо, утворення каменів в нирках і периферичні нейропатії – поколювання в пальцях рук і ніг.
Парасимпатоміметики
Дія цих очних крапель полягає у посиленні відтоку рідини з ока. Вони часто застосовуються для зменшення внутрішньоочного тиску при закритокутовій глаукомі. Вони викликають звуження зіниці, яке сприяє відкриттю дренажного отвору.
Поширені побічні ефекти, що виникають при застосуванні цих очних крапель, включають біль у бровах, печіння, звуження зіниць та погіршення бачення у темноті.
Епінефрин
Цей препарат, також відомий як адреналін, має подвійну дію. Він зменшує швидкість утворення очної рідини та прискорює її відтік з ока.
Поширені побічні ефекти, які спостерігаються при застосуванні цих очних крапель, включають пігментовані відкладення на поверхні ока (кон’юнктиві), закупорку слізних протоків і прискорене серцебиття.
Гіперосмотичні засоби
Ці препарати зазвичай призначені для людей із дуже високим внутрішньоочним тиском, який необхідно терміново знизити, щоб зоровий нерв не став незворотно пошкодженим. Гіперосмотичні засоби знижують внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення об’єму рідини в оці.
Ці препарати, які зазвичай призначаються лише разово, в екстреній формі, включають пероральний гліцерин та ізосорбід перорально, а також маніт і сечовину внутрішньовенно.
Комбіновані препарати від глаукоми
Більшості людей з глаукомою для контролю внутрішньоочного тиску потрібно більше одного типу ліків. Тому існують комбіновані очні краплі, які можуть містити два різних види ліків проти глаукоми в одній пляшці.
