Самовільний викидень на ранніх термінах: причини, симптоми, лікування
02/08/22
Самовільний викидень на ранніх термінах може мати тяжкі наслідки для здоров’я жінки. Вагітній слід знати симптоми викидня, щоб вчасно помітити їх у разі загрози вагітності. Чим раніше почати лікування при загрозі викидня, тим вищий шанс зберегти вагітність.
Самовільний викидень – це загибель ембріона чи плода у термін до 20 тижнів вагітності, не спричинений якимось втручанням чи прийманням спеціальних ліків для аборту. Більшість викиднів трапляється до 12 тижня вагітності. Частота такого ускладнення під час гестації (вагітності) складає до 10-15%, хоча самовільний викидень на ранніх термінах вагітності може бути помилково сприйнятий за звичайну менструацію.
Раніше самовільним викиднем називали переривання вагітності до 28 тижня. Та наразі термінологія змінилась. Якщо плід гине в період з 20 по 28 тиждень, це вважається мертвонародженням, або пізньою загибеллю плоду. Якщо ж після 20 тижня вагітність переривається, але дитина виживає, це передчасні пологи.
Друга назва такого викидня – самовільний аборт. Він буває двох видів:
Повний (коли плідне яйце повністю виходить з матки).
Неповний (якщо в матковій порожнині є залишки, які потрібно видаляти).
Якщо вагітність переривається понад два рази, говорять про рецидивуючий аборт, або звичайне невиношування вагітності. Наразі це дуже поширена патологія серед молодих жінок. Аборт з гнійними ускладненнями називають септичним, цей стан може погрожувати життю пацієнтки.
Вагітність не переривається одномоментно. В цьому процесі виділяють три стадії:
Загроза аборту.
Викидень, що розпочався.
Аборт в ходу.
На першій стадії вагітність можна врятувати, тому жінок завжди слід інформувати про небезпечні симптоми викидня на ранньому терміні вагітності, щоб вчасно почати лікування загрози викидня.
Причини викидня на ранніх термінах вагітності
Чому стається викидень? Вагітність може перериватися з багатьох причин. Інколи вони очевидні, та в більшості випадків лікарі не можуть пояснити, чому саме це відбувається. Але існують певні фактори, що збільшують ризик переривання.
Причини викиднів на ранніх термінах:
Хромосомні та генетичні аномалії. Вони викликають вади, несумісні з життям та розвитком плоду. Саме через них переривається більша частина вагітностей в перші тижні.
Захворювання репродуктивної системи (міома матки, спайковий процес).
Приймання певних ліків, коли жінка ще не знає про свою вагітність.
Резус-конфлікт.
Лікарі кажуть, що в перші 3 тижні гестації діє закон «все або нічого». Він означає, що вплив негативних зовнішніх факторів в цей період або призведе до загибелі плоду, або не викличе жодних змін.
Причини викидня на пізніх термінах вагітності
На пізніх термінах викидень може статися через внутрішньоутробне інфікування плоду, вади його розвитку, недостатність шийки матки у жінки.
Загальні фактори ризику і причини викиднів
паління;
вживання алкоголю, наркотиків, кофеїну в великій кількості;
вік більш як 35 років;
зловживання протизапальними та знеболювальними засобами;
Дуже важливим є вчасно розпізнати симптоми загрози викидня, оскільки на цій стадії зв’язок плідного яйця зі стінкою матки повністю збережений, попри її гіпертонус.
Симптоми загрози викидня:
Ниючі болі внизу животу. Зазвичай вони слабкі, постійні, можуть відчуватися в попереку та крижах.
Переймоподібні болі на пізніх термінах.
Слизові, слизово-сукровичні або кров’янисті виділення.
Тяжкість в нижніх відділах живота.
Під час огляду лікар виявляє гіпертонус, але розміри матки відповідають терміну вагітності, шийка матки нормальної довжини та закрита, розміри плоду, його розвиток не порушені.
Аборт, що розпочався, супроводжується більш вираженими болями. Вони вже можуть бути переймоподібними, відчуваються внизу живота. Виділення при викидні кров’янисті. Плідне яйце знаходиться в порожнині матки, але шийка вже починає відкриватися.
Вважається, що в деяких випадках вагітність можна зберегти і на цій стадії – за умови екстреного лікування.
При аборті в ходу переймоподібні болі стають регулярними, кров’янисті виділення – рясними. Під час огляду також виявляються такі симптоми викидня:
зменшення розмірів матки;
зовнішній та внутрішній зів матки відкриті;
плідне яйце в каналі шийки чи в піхві;
можливе підтікання навколоплідних вод.
Симптоми викидня на ранніх стадіях (в перші тижні) не завжди помітні, оскільки больові відчуття жінка приймає за передменструальний синдром, а кров’янисті виділення – за місячні, що почалися з затримкою. Але важливо знати, що аборт далеко не завжди буває повним. В порожнині матки часто можна виявити залишки плідного яйця та децидуальної оболонки, яких слід позбавитися, щоб уникнути ускладнень.
Як зрозуміти, що стався викидень?
Як зрозуміти, що стався викидень на ранніх термінах? Запідозрити викидень можна за наступними ознаками:
Висока ймовірність вагітності (планування, незахищений чи перерваний статевий акт тощо).
Затримка менструації.
Зміна характеру місячних – більш тривалі та рясні, наявність великої кількості згустків крові.
Незвичні больові відчуття.
При підозрі на самовільний аборт, навіть на ранніх термінах, потрібно звернутися до гінеколога та пройти ультразвукове дослідження. При неповному аборті може початися кровотеча, інколи відстрочена – через кілька годин чи днів. Якщо приєднується інфекція, то у жінки виникає лихоманка, озноб, біль в животі. Наслідком може бути сепсис. Про те, що почався сепсис, говорить сильний біль у промежині і внизу живота, а також різкий неприємний запах.
Які виділення при викидні?
Найпоширенішим симптомом викидня на ранніх термінах є рясні кров’янисті виділення зі згустками. Вони можуть бути спочатку помірними, а потім стати інтенсивнішими.
Іноді викидень може розпочатися раптово. Але буває, що йому передують слабкі болі внизу живота, попереку, та незначні виділення коричневого кольору.
Але зазвичай те, як відбувається самовільний викидень, жінка запам’ятовує назавжди. У більшості випадків це рясна кровотеча зі згустками крові, слизу та сильними болями в животі. Якщо жінка відразу ж не звернулася до лікаря або не викликала швидку допомогу, вона може навіть померти від крововтрати, оскільки такі кровотечі бувають неймовірно сильними.
На пізніх термінах викидень часто починається з виливу навколоплідних вод після розриву плідних оболонок. Кровотеча зазвичай не надто рясна. При відкритому цервікальному каналі зберегти вагітність неможливо.
Діагностика викидня
Діагноз легко встановити за характерними скаргами та клінічними проявами. Для підтвердження використовують УЗД органів малого таза та визначення рівня ХГЛ.
Існує ще один різновид аборту – пропущений самовільний викидень. Це буває нерідко, при безсимптомному перебігу. Запідозрити дану патологію можна за відсутністю приросту ХГЛ. Підтверджується діагноз при проведенні УЗД.
Лікування викидня
Розрізняють терапію, направлену на зберігання вагітності, та лікування після викидня. В більшості випадків вагітність можна продовжити лише якщо вчасно почати лікування при загрозі викидня.
Лікування при загрозі викидня
Для лікування при загрозі викидня жінку шпиталізують в стаціонар, де їй буде забезпечений фізичний, психоемоційний та статевий спокій, хоча наразі не доведено, що ліжковий режим запобігає викидню.
На ранніх термінах за вагітністю спостерігають. Лікарі можуть призначати наступні засоби:
В другому триместрі необхідно регулярно перевіряти стан шийки матки та плоду. Також використовують спазмолітики, з 14-16 тижня за необхідності на шийку матки накладають циркулярний шов.
Важливо, щоб раціон був повноцінним, збагаченим вітамінами, фолієвою кислотою, корисними мікроелементами. За можливості треба уникати стресу.
Лікування після викидня
При аборті, що почався, жінка потребує термінової шпиталізації та кровоспинної терапії, в перші місяці додатково можуть призначатися гормони – естрогени, прогестерон.
Викидень в ходу зупинити неможливо, тому лікарі проводять хірургічне видалення залишків плідного яйця та оболонок. Залежно від терміну вагітності, використовують вакуумну аспірацію чи вишкрібання порожнини матки.
При пізньому аборті (з 13 тижня) спочатку викликають родову діяльність. Такий викидень спричиняє жінці не тільки сильні психоемоційні, а й фізичні страждання. Після вишкрібання матки обов’язково проводять антибактеріальну терапію для профілактики інфекційних ускладнень.
При неповному ускладненому, септичному аборті лікування включає:
інфузійну терапію;
кисневу підтримку;
антибіотики;
інструментальне видалення плідного яйця та некротизованих тканин.
Якщо всі міри неефективні і зберігається загроза сепсису, лікарі видаляють матку з придатками.
Повторна вагітність після викидня
У лікарів не існує конкретних рекомендацій, коли саме слід вагітніти після викидня. Зазвичай вони говорять, що відновити спроби варто лише тоді, коли обидва партнери будуть до цього готові – фізично і психоемоційно. Оптимальним терміном вважають декілька місяців після попередньої спроби.
Але це справедливо лише для неускладненого викидня. В інших випадках жінці може знадобитися більше часу, інколи півроку і навіть рік.
Також має значення термін гестації. Хоча ранній викидень теж важко переживається жінкою, фізично він не надто сильно впливає на організм. Цього не можна сказати про аборт на пізніх термінах. Така вагітність вже викликала значні зміни в організмі, і йому треба більше часу на відновлення – хоча б рік.
Перед повторним зачаттям лікарі рекомендують пройти обстеження. Воно включає:
Генетичне дослідження тканин плідного яйця для виявлення хромосомних аномалій.
Загальний аналіз крові (виявлення анемії, інших змін).
За показаннями – сальпінгографію, гістероскопію, МРТ.
При виявленні патології слід обов’язково пройти лікування у спеціаліста. Якщо змін немає, можна просто вагітніти. Але для профілактики аборту потрібно усунути всі можливі фактори ризику (паління, хронічні хвороби тощо). У здорової жінки ймовірність повторного викидня є невисокою.
