Розсіяний склероз: симптоми, лікування

17/05/22

  1. Розсіяний склероз: що це?
  2. Причини розсіяного склерозу
  3. Симптоми розсіяного склерозу
  4. Види та стадії розсіяного склерозу
  5. Діагностика розсіяного склерозу
  6. Лікування розсіяного склерозу

Розсіяний склероз: що це?

Розсіяний склероз – це аутоімунна патологія, при якій пошкоджується біла речовина центральної нервової системи (ЦНС). Хвороба починається у молодому віці, її супроводжують когнітивні порушення, погіршення памʼяті, здатності мислити, слабкість та інші неврологічні симптоми.

Розсіяний склероз належить до групи демієлінізуючих захворювань, має різні варіанти перебігу та може значно погіршувати якість життя хворих. Більш ніж половина хворих скаржаться на сильний і навіть нестерпний біль – в руках, ногах, голові, на обличчі, в очах.

Розсіяний склероз

Причини розсіяного склерозу

 

Наразі невідомо, чому захисні клітини організму (Т- і В-лімфоцити) починають руйнувати особливу речовину – мієлін, що виробляється клітинами центральної нервової системи (ЦНС) і формує оболонку нервових волокон.

 

Однак відомі чинники, що провокують появу захворювання:

 

  • Генетична схильність. Важливу роль у розвитку хвороби відіграє HLA-комплекс, що розташований у 6 хромосомі. Ризик розвитку патології у рідних братів і сестер хворого на РС у 25 разів вище середніх показників.

 

Розсіяний склероз: симптоми

 

При пошкодженні білої речовини в ній виникають специфічні демієлінізовані вогнища, і прояви хвороби залежать саме від розташування цих бляшок. Вони можуть бути не тільки в головному, але й в спинному мозку, і навіть в зоровому нерві.

Виділяють різні стадії розсіяного склерозу. На ранньому етапі нервові клітини ще здатні відновлювати (ремієлінізувати) свої оболонки і характерних проявів хвороби не буде. Але з часом запальні процеси змінюються дегенеративними, клітини ЦНС гинуть, і діагноз вже можна встановити навіть під час звичайного огляду.

 

Основні симптоми розсіяного склерозу:

  • Порушення координації (атаксія): хиткість і нестійкість при ходьбі, слабкість.
  • Ослаблення рухів в одній або обох кінцівках (парези).
  • Зниження зору через запалення в зоровому нерві, роздвоєність в очах.
  • Різноманітні чутливі порушення, втрата нюху.
  • Ністагм (швидкі рухи очних яблук, що відбуваються мимовільно).
  • Закрепи чи, навпаки, імперативні (дуже сильні) позиви до сечовипускання, дефекації.
  • Зміни мови (дизартрія).
  • Запаморочення, нудота.
  • Відчуття удару струменем току вздовж хребта (симптом Лермітта).

 

Більша частина хворих скаржиться на постійну втому. Вона характерна для розсіяного склерозу, але не може вважатися основним підтверджувальним симптомом. Також зустрічаються когнітивні порушення, страждають пам’ять та інтелект.

 

Стадії розсіяного склерозу

Види та стадії розсіяного склерозу

Для цієї аутоімунної патології характерні не тільки різноманітні ознаки, а й різні варіанти перебігу. Виділяють наступні види РС:

 

  1. З чергуванням періодів загострення та ремісії (рецидивуюче-ремітуючий).
  2. З повільним і стабільним прогресом (вторинно-прогресуючий).
  3. Зі стійким прогресом (первинно-прогресуючий).

 

Відповідно виділяють і стадії розсіяного склерозу:

  1. Загострення (до 2 тижнів гостра, до 2 місяців – підгостра).
  2. Ремісії.

 

Провокує загострення будь-який чинник, що активує імунну систему. Це може бути:

  • інфекційне захворювання, навіть банальна ГРВІ;
  • надмірний стрес;
  • хірургічна операція;
  • травма;
  • пологи.

 

Оскільки розсіяний склероз у жінок починається під час репродуктивного періоду, їм доводиться робити нелегкий вибір між народженням дитини та ризиком загострення. Однак останніми роками все більше жінок вагітніють і народжують, попри певні складнощі (не всі ліки проти розсіяного склерозу можна приймати в цей період).

розсіяний склероз причини

 

Діагностика розсіяного склерозу

 

Ймовірний діагноз встановлюється під час клінічного огляду сімейним лікарем або неврологом. На користь хвороби свідчать різноманітні прояви (це підтверджує пошкодження різних відділів ЦНС) та декілька епізодів загострень в минулому (характерно для рецидивуюче-ремітуючого РС – найпоширенішої форми).

Для підтвердження діагнозу лікарі використовують МРТ та досліджують спинномозкову рідину. Виявлення бляшок демієлінізації при проведенні МРТ – важлива знахідка, але лише в тому випадку, якщо це поєднується зі скаргами пацієнта та неврологічними симптомами.

В інших випадках рекомендують повторити МРТ в динаміці через певний проміжок часу, щоб виявити появу нових демієлінізованих вогнищ. Якщо змін не буде і клінічні ознаки розсіяного склерозу відсутні, діагноз вважається сумнівним. Натомість поява нових бляшок навіть за умови одного епізоду симптоматики підтверджує розсіяний склероз.

Ще одне обов’язкове обстеження, що проводять хворим на РС – це аналіз спинномозкової рідини для виявлення в ній лейкоцитів та імуноглобуліну. Потреби в додаткових обстеженнях, як правило, немає, але за необхідності лікарі призначають інші аналізи.

Лікування розсіяного склерозу

 

Лікування включає терапію основних порушень та профілактику загострень. І важко вибрати, що з цього головніше, оскільки з кожним рецидивом хвороби стан пацієнта погіршується. Якщо патологічне запалення в ЦНС зміниться дегенерацію (як це поступово відбувається при рецидивуюче-ремітуючій формі), результатом стане стійка інвалідизація людини.

Хворі на розсіяний склероз повинні знати, що саме зміна образу життя – це основа терапії і профілактика загострень. Допоможуть у цьому прості речі:

  • Відмова від паління.
  • Своєчасне лікування хронічних вогнищ інфекції (ЛОР-органи, зуби та ротова порожнина, урогенітальна система).
  • Профілактика вірусних інфекцій (уникати людних місць під час епідемій грипу, COVID-19).
  • Адекватна фізична активність.
  • Раціональне харчування (спеціальної дієти розсіяний склероз не потребує, достатньо раціону, збагаченого вітамінами, корисними мікроелементами, поліненасиченими жирними кислотами тощо).
  • Повноцінний відпочинок, уникання надмірних стресів, за необхідності – психотерапія.
  • ЛФК, реабілітація.

 

Розсіяний склероз лікування

Медикаментозне лікування розсіяного склерозу

 

Вибір лікування при РС визначається об’ємом та місцем пошкоджень ЦНС, що є у хворого. Так, частий прояв хвороби – біль. За статистикою це відмічають близько 25% пацієнтів. Особливістю є те, що ці болі нейропатичні, тобто звичайні знеболювальні засоби не допомагають.

Таких хворих лікують за допомогою протиепілептичних препаратів – прегабаліну, габапентину, ламотриджину. Використовують і давно відомий карбамазепін. Інколи в нагоді стають анксіолітики та антидепресанти. Також вони ефективні при відчутті хронічної втоми. Добре зарекомендував себе в цьому випадку препарат для лікування грипу – амантадин.

При переважанні закрепів лікарі призначають метоклопрамід (регулятор моторики ШКТ), послаблюючі засоби (проносні) та клізми. Але ефективніші за ліки дієта, фізичні вправи, активний спосіб життя та вживання великої кількості рідини. При стресовому нетриманні сечі важливо навчити пацієнтів регулярним вправам тренування м’язів тазового дна.

При пошкодженні зорового нерву можуть бути корисними гормональні препарати (глюкокортикоїди), а при спастичності м’язів – діазепам, клоназепам, баклофен, також успішно використовують і фізіотерапевтичні методи.

Симптоми розсіяного склерозу

Розсіяний склероз у чоловіків та жінок – це невиліковна хвороба. Але зміна образу життя і регулярне спостереження лікарем, адекватна медикаментозна терапія дозволять уникнути частих рецидивів та інвалідизації хворої людини.