Симптоми, наслідки та лікування ревматизму

07/07/22

  1. Причини ревматизму
  2. Класифікація ревматизму
  3. Симптоми ревматизму у дорослих
  4. Ревматизм у дітей
  5. Ревматизм у вагітних
  6. Ускладнення ревматизму
  7. Діагностика ревматизму
  8. Лікування ревматизму
  9. Профілактика ревматизму

 

Ревматизм – це аутоімунне системне ураження сполучної тканини, що виникає внаслідок нелікованої стрептококової інфекції (фарингіт, тонзиліт). Ревматизм ще називають ревматичним артритом. Хвороба небезпечна через часте пошкодження серця з формуванням набутих аортальних та мітральних вад. Останніми роками ця патологія зустрічається рідко.

 

Лікування ревматизму

Причини ревматизму

 

Основна причина хвороби – це стрептококова інфекція без належного лікування. Найчастіше ревматизм виникає після перенесеної ангіни, але може розвинутись після стрептококового фарингіту, скарлатини, отиту, бешихи.

Після інфікування бета-гемолітичним стрептококом в організмі починають вироблятися аутоантитіла до власних клітин тіла. Найбільш уразливі органи до аутоантитіл – це суглоби і серце.

Провокуючі фактори ревматизму:

  • Жіноча стать. Жінки хворіють втричі частіше за чоловіків.
  • Вік від 7 до 20 років. У малюків та старших людей ревматизм зустрічається дуже рідко.
  • Спадкова схильність.
  • Недоношеність, низька маса тіла при народженні.
  • Часті інфекції верхніх дихальних шляхів.
  • Інфікування бета-гемолітичним стрептококом у минулому (ангіна, скарлатина).
  • Несприятливі умови життя та праці (висока вологість, низька температура).

Ревматизм був дуже поширеною хворобою в минулому, особливо в післявоєнні роки. Сьогодні він зустрічається дуже рідко, в більшості випадків – перед початком статевого дозрівання. Але про цю хворобу треба завжди пам’ятати через небезпечні наслідки.

 

Симптоми ревматизму

Класифікація ревматизму

 

Існують різні класифікації ревматизму, для лікарів найбільш зручним є розподіл за клінічними ознаками, оскільки вони точно описують конкретну патологію.

Клінічні варіанти хвороби:

  1. Гостра ревматична лихоманка.
  2. Повторна (рецидивна) ревматична лихоманка.

 

Клінічні прояви ревматизму:

  • поліартрит;
  • кардит;
  • хорея;
  • кільцеподібна еритема;
  • ревматичні вузлики.

 

Класифікація за активністю процесу:

  • мінімальна;
  • помірна;
  • висока.

 

За перебігом:

  • гострий ревматизм;
  • підгострий ревматизм;
  • затяжний ревматизм;
  • безперервно-рецидивуючий ревматизм;
  • латентний ревматизм.

 

За наслідками:

  • Без явних серцевих змін.
  • Хронічна ревматична хвороба серця (ХРХС) – з вадою серця або без неї.

 

Наслідки ревматизму

Симптоми ревматизму у дорослих

Зазвичай хвороба виникає після перенесеної ангіни (через 1-2 тижні), і цей зв’язок легко виявити при детальному опитуванні хворого. Ревматизм у дорослих може проявлятися по-різному, залежно від того, яка система найбільш постраждала від аутоімунної реакції.

У більшості пацієнтів хвороба починається гостро, з типовими симптомами:

  • лихоманка до 38-39°С;
  • головний біль;
  • пітливість;
  • слабкість, втомлюваність;
  • болі в суглобах (артралгії).

При ревматизмі, як правило, найбільше страждають великі та середні суглоби – плечові, ліктьові, променезап’ясткові, гомілковостопні. Дуже характерний для цієї патології «летючий біль» – він з’являється в ділянці одного суглоба, швидко минає і виникає в іншому.

Ревматичний артрит проявляється наступними симптомами:

  • Набряк суглобу, його припухлість.
  • Підвищення температури у ділянці запалення.
  • Обмеження рухів.
  • Почервоніння та болючість.

Ці зміни доброякісні і зазвичай минають через кілька днів, хоча неприємні відчуття можуть зберігатися довше. Суглоби не деформуються.

Якщо у хворого приєднується ураження серця (ревматичний кардит), то він буде виказувати наступні скарги:

  • болі в ділянці серця, поколювання, стискання;
  • в’ялість та стомлюваність;
  • прискорене серцебиття, перебої в роботі серця;
  • задишка при фізичній активності.

 

Ревмокардит розвивається через 1-3 тижні від початку хвороби, його діагностують у 70-80% пацієнтів.

Більш рідким проявом патології є мала хорея. Це ураження центральної нервової системи, при якому у людини виникають мимовільні посмикування м’язів, а також м’язова слабкість. Ці рухи називають гіперкінезами.

У 7-10% хворих можуть зустрічатися шкірні прояви – кільцеподібна еритема (висипка у вигляді кола) та ревматичні вузлики (щільні неболючі утворення в ділянці суглобів).

Дуже рідко лікарі діагностують такі прояви ревматизму:

  • пневмонію;
  • плеврит;
  • нефрит (ураження нирок);
  • абдомінальний синдром (болі в животі, блювання).

При повторній ревматичній лихоманці у більшості хворих на перший план виступають серцеві симптоми.

Ревматизм у дітей

 

Цю хворобу найчастіше діагностують у віці 7-15 років, поширеність ревматизму у дітей є низькою. Дитячий ревматизм починається гостро, без належного лікування може протікати тривало, з частими загостреннями. Патологія призводить до формування набутих вад серця та інвалідизації дитини.

Причини та провокуючі фактори ревматизму у дітей такі ж, як і у дорослих. Іноді чинником стає небажання батьків лікувати дитину антибактеріальними препаратами навіть за наявності показань (наприклад, при підтвердженій чи високоймовірній стрептококовій ангіні).

 

Лікування ревматизму у дітей

 

Основні симптоми ревматизму у дітей можуть з’являтися через 1,5-4 тижні після перенесеної інфекції. В них зустрічаються всі основні прояви:

  • ревмокардит;
  • поліартрит;
  • мала хорея;
  • анулярна (кільцеподібна) еритема;
  • ревматичні вузлики.

За спостереженнями, ураження серця відбувається в усіх дітей, хворих на ревматизм, а при первинній атаці – у 70-80% дітей. У них діагностують такі патології:

Ознаки ревматизму у дітей з пошкодженням серця включають болі за грудиною, субфебрильну температуру, слабкість, погану витривалість при навантаженнях, задишку, серцебиття чи прискорений пульс.

Рецидивна атака зазвичай трапляється через 9-12 місяців та протікає важче. У дітей формуються вади серця:

  • мітральні (недостатність чи стеноз);
  • аортальні;
  • стеноз аорти.
  • пролапс мітрального клапана.
  • комбіновані аортально-мітральні вади.

 

Поліартрит зустрічається у 50-60% дітей, перебіг такий же, як у дорослих. Хорея – в 10% випадків, частіше хворіють на неї дівчатка. Спочатку в них з’являються емоційні розлади (плаксивість, зміни настрою), потім змінюється хода, почерк і виникають гіперкінези.

Через декілька місяців прояви хореї повністю регресують, але часто й рецидивують.

Шкірні зміни (анулярна висипка, вузлики) у дітей зустрічаються частіше, ніж у дорослих, але без свербежу чи лущення. Вузлики можна знайти на потилиці, в ділянці великих та середніх суглобів.

Ревматизм у вагітних

 

Гостра ревматична лихоманка під час вагітності – рідкість. Як правило, в цей період трапляються рецидиви ревматизму. Іноді їх важко діагностувати через стерті симптоми. До того ж майбутні матері і при нормальному перебігу вагітності часто скаржаться на слабкість, тахікардію, перебої в роботі серця, задишку. В них може спостерігатися невелике підвищення температури (субфебрилітет), а в загальному аналізі крові – збільшення числа лейкоцитів та зростання ШОЕ.

Такі прояви мають насторожити лікаря, якщо жінка в минулому вже перенесла ревматичну атаку. Найчастіше загострення хвороби відбувається в першому триместрі або в останні 2 місяці вагітності, коли слабшає імунітет. Також повторна атака може розвинутись після пологів.

 

Симптоми ревматизму у вагітних

Ускладнення ревматизму

Хоча найяскравіші прояви хвороби – це поліартрит з набряками суглобів та сильним больовим синдромом, вони досить швидко минають, іноді навіть без лікування. А от сформовані мітральні чи аортальні клапанні вади доводиться оперувати. Це найнебезпечніші наслідки ревматизму. Недарма лікарі говорять, що ревматизм лиже суглоби, та кусає серце.

Без оперативного лікування у хворих швидко знижується витривалість фізичних навантажень, виникають аритмії (дуже часто – фібриляція передсердь), приєднується прогресуюча серцева недостатність. У таких випадках консервативна терапія допомогти не може і згодом хворий помирає.

Окрім набутих вад серця, при ревматизмі, нерідко після міокардиту, діагностують кардіосклероз з подальшим розвитком ішемічної хвороби серця, порушень ритму та провідності. Після ендокардиту можливі тромбоемболічні ускладнення, що призводять до інфаркту нирки, сітківки, селезінки, судин головного мозку.

Ревматизм при вагітності небезпечний такими ускладненнями:

 

Ускладнення ревматизму

Діагностика ревматизму

 

Для підтвердження діагнозу лікарі використовують спеціальні критерії. Вони бувають великі і малі, а також лабораторні.

Великі діагностичні критерії:

  • кардит;
  • артрит;
  • хорея;
  • анулярна еритема;
  • підшкірні вузлики.

 

Малі діагностичні критерії:

  • лихоманка;
  • болі в суглобах;
  • попередній ревматизм/ревматична хвороба серця.

До лабораторних критеріїв належать підвищення ШОЕ, С-реактивного білку, лейкоцитоз. Підтвердити перенесену стрептококову інфекцію можна за такими показниками:

  • Підвищений вміст антистрептолізину-О;
  • Наявність бета-гемолітичного стрептококу у мазку із горла.
  • Скарлатина напередодні.

Для встановлення діагнозу ревматизму потрібні 2 великі діагностичні критерії чи 1 великий і 2 малих та обов’язково нещодавно перенесена стрептококова інфекція.

Хворим також призначають ЕКГ у динаміці для виявлення негативних змін і ЕхоКГ, щоб своєчасно побачити формування вад серця.

Ревматизм лікування

Лікування ревматизму

 

У терапії ревматизму важливі всі методи, включаючи немедикаментозні. Лікування зазвичай проводить кардіоревматолог. Всім хворим рекомендують ліжковий режим тривалістю до трьох тижнів, збалансоване харчування з достатнім вмістом білка, калію та вітамінів. Обмежується вживання солі, вуглеводів, тваринних жирів.

Основні принципи лікування ревматизму:

  1. Виведення з організму бета-гемолітичного стрептококу групи А (його ерадикація).
  2. Ліквідація запального процесу (це дуже важливий етап).
  3. Запобігання пошкодженню серця з формуванням вад.
  4. Лікування аритмій, профілактика тромбоемболічних ускладнень, виникнення та прогресування серцевої недостатності (при наявності набутих вад).

Гостру фазу хвороби лікують в стаціонарі, крім того, хворим з загостренням ревматизму показана реабілітація в санаторіях.

Лікування ревматизму: препарати

В лікуванні ревматизму використовують антибіотики, гормони, протизапальні препарати та симптоматичне лікування.

Найбільш ефективними антибактеріальними засобами є ліки з групи пеніциліну. Гемолітичний стрептокок і досі зберігає до них чутливість. Також можна використовувати макроліди за потреби (кларитроміцин, спіраміцин).

Протизапальну гормональну терапію (метілпреднізолон, дексаметазон) призначають при гострому перебігу хвороби, аби запобігти розвитку кардита і швидко зупинити запальний процес. При рецидивних ревматичних атаках гормони запобігають формуванню вад серця.

При невеликій активності процесу замість глюкокортикоїдів призначають нестероїдні протизапальні засоби (диклофенак). Вони мають і знеболювальний ефект.

Якщо у хворого розвинувся кардит, то проводиться спеціальна кардіотропна терапія – залежно від виду патології. Сформовані вади серця, що порушують його роботу, викликають небезпечні симптоми чи прогресують, потребують оперативного лікування.

При вагітності можливості лікування ревматизму обмежені, оскільки ліки можуть негативно впливати на розвиток плоду. При гострому процесі в першому триместрі лікарі можуть рекомендувати жінці перервати вагітність.

Лікування ревматизму у дітей проводиться за тими ж принципами, що й у дорослих. Такі пацієнти до повноліття обов’язково перебувають під наглядом дитячого кардіоревматолога, регулярно роблять ЕхоКГ, проходять реабілітацію та лікування в санаторії.

Профілактика ревматизму

Профілактика ревматизму у дітей і дорослих буває первинною та вторинною. Первина – це своєчасне лікування антибіотиками кожної стрептококової інфекції. Вторинна включає періодичний курсовий приймання антибіотиків до 30 років або упродовж 5 років після останнього рецидиву.