Наслідки та лікування хламідіозу

25/08/22

  1. Що таке хламідіоз?
  2. Шляхи передачі хламідіозу
  3. Симптоми хламідіозу
  4. Хламідіоз у чоловіків
  5. Хламідіоз у жінок
  6. Які наслідки хламідіозу?
  7. Діагностика хламідіозу
  8. Лікування хламідіозу

 

Хламідіоз – одна з поширених причин жіночого безпліддя. Хламідії – це бактерії, що здатні тривало жити в організмі людини. Зазвичай хвороба протікає зі стертою клінічною симптоматикою, але призводить до значних наслідків, тому лікування хламідіозу має бути ретельним і послідовним.

 

Лікування хламідіозу

Що таке хламідіоз?

Хламідії відомі з 1907 року, але через маленькі розміри мікроорганізмів їх тривалий час відносили до вірусів. Згодом було доведено, що це бактерії, які живуть в клітинах організму людини. Саме з цією особливістю пов’язані складності діагностики та лікування хламідіозу.

Chlamydia trachomatis – це облігатний внутрішньоклітинний паразит, що спричиняє наступні хвороби:

Рід хламідій включає й інші види, але вони мають менше значення для організму людини. Chlamydia psittaci та pneumoniae викликають запальні хвороби дихальних шляхів – бронхіти та пневмонії.

Збудники найбільш «полюбляють» циліндричний епітелій, який вистилає слизові оболонки носоглотки, кон’юнктиви очей, уретри, каналу шийки матки, прямої кишки, тому й спричиняють запалення відповідних органів.

Шляхи передачі хламідіозу

 

Що таке хламідіоз у жінок

 

Chlamydia trachomatis найчастіше потрапляє в організм людини при статевому контакті, саме цей мікроорганізм є причиною різноманітних урогенітальних хвороб. Але не рідкість й інші шляхи зараження хламідіями:

  • трансплацентарний (від матері плоду через плаценту, під час вагітності);
  • контактний (при проходженні дитини через пологові шляхи).

Ймовірність інфікування залежить від вираженості запального процесу у матері, а також його локалізації. Так, при ураженні лише шийки матки дитина заражається інтранатально, тобто проходячи через пологові шляхи.

 

Лікування хламідіозу у вагітних

 

Якщо хламідіоз поширився на труби, ендометрій та плодові оболонки, то малюк інфікується ще до народження, і це може призвести до затримки або порушення його розвитку. Зараження хламідіями можливе через навколоплідні води, тоді вони потрапляють на слизові оболонки дихальних шляхів, кон’юнктиви, вульви, сечовипускного каналу.

Chlamydia psittaci та Chlamydia pneumoniae передаються повітряно-краплинним шляхом. Джерелом інфекції можуть бути не тільки люди, а й птахи, тварини:

  • коти;
  • мавпи;
  • щури;
  • собаки;
  • зайці.

Урогенітальний хламідіоз – дуже поширена хвороба, він зустрічається частіше, ніж інші інфекції, що передаються статевим шляхом. Фактори, що сприяють зараженню:

  • ранній початок статевого життя;
  • велика кількість партнерів;
  • використання оральних контрацептивів замість бар’єрних (презервативів).

Захворюваність на урогенітальний хламідіоз зростає з кожним роком. Однією з груп ризику є сексуально активні підлітки, які рідко застосовують адекватну контрацепцію.

Також виділяють побутовий шлях зараження, або «сімейний хламідіоз». Вважається, що можна інфікуватися через користування спільними рушниками, предметами туалету, білизною. Але наразі це питання залишається спірним.

Симптоми хламідіозу

 

Хламідіоз шляхи передачі

 

Симптоми хламідіозу у чоловіків та жінок відрізняються. Клінічна картина також залежить від того, який саме орган уражений бактеріями. Але у цієї хвороби є типові риси:

  • Незначні, стерті або неспецифічні симптоми (у 80% хворих).
  • Непомітний початок хвороби.
  • Гострі та підгострі форми зустрічаються рідко.
  • Тривалий перебіг до встановлення діагнозу.

Виділяють три форми урогенітального хламідіозу:

  • Свіжа – тривалістю до 2 місяців, може протікати гостро, підгостро та торпідно (малосимптомно).
  • Хронічна – з періодичними загостреннями, появою помітних симптомів.
  • Латентна – діагноз встановлюється під час обстеження з приводу іншої патології чи профілактичного гінекологічного огляду.

Загострення хламідіозу відбувається при послабленні імунітету. Якщо декомпенсація захисних сил організму значна, ці бактерії можуть спричиняти системні пошкодження органів та систем, а також викликати розвиток аутоімунних реакцій.

Хламідіоз у чоловіків

 

Діагностика хламідій

 

Хламідії у чоловіків викликають уретрит, в більшості випадків – безсимптомний. Нерідко хвороба виявляється випадково, коли під час обстеження в мазках з уретри знаходять велику кількість лейкоцитів. Хламідіоз у чоловіків часто діагностують вже тоді, коли розвиваються ускладнення.

Симптоми гострого уретриту у чоловіків:

  • Прискорене сечовипускання, біль під час цього процесу.
  • Виділення з уретри – серозні, серозно-гнійні, в мізерній кількості. Іноді чоловіки відмічають лише появу «ранкової краплі» з уретри.
  • Гіперемія та набряк отвору сечовипускного каналу.
  • Помірне свербіння в цій ділянці.

Але набагато частіше хвороба протікає торпідно (малосимптомно), і єдиний її прояв – це склеювання губок уретри вранці.

Більш небезпечним є хламідійне запалення простати. Воно протікає у чотирьох клінічних варіантах:

  1. Больовий – неприємні відчуття виникають у промежині, можуть віддавати в уретру, яєчка, крижі, задній прохід, посилюються при дефекації, тряскій їзді, дефекації тощо.
  2. Дизурічний – скарги на часте сечовипускання з печінням та різями, нічні позиви, млявий струмінь сечі.
  3. Сексуальний – прискорена еякуляція, порушення потенції.
  4. Репродуктивний – проблеми з природним зачаттям.

Хламідіоз у жінок

Хламідіоз у жінок знижує здатність завагітніти та виносити дитину. Він уражає як нижні відділи урогенітального тракту (уретрит, парауретрит, ендоцервіцит, бартолініт), так і верхні (ендометрит, сальпінгіт, сальпінгоофорит, пельвіоперитоніт, перигепатит).

 

Лікування хламідіозу антибіотики

 

Основні симптоми хламідіозу у жінок:

  • дизурічні розлади;
  • свербіж вульви, вагіни;
  • біль в ділянці промежини, рідше – в попереку;
  • слизово-гнійні виділення в помірній кількості.

Також у жінок може виникати хламідійний бартолініт, але без лихоманки та формування абсцесу, як при гонореї. При ньому запалюються великі залози передвір’я піхви з набряком та почервонінням або лише ураженням вивідних протоків.

Потрапляючи в пряму кишку з піхвовими виділеннями або під час аногенітального контакту, хламідії спричиняють розвиток проктиту. Він протікає безсимптомно, але можлива поява кровотечі, без діареї.

Симптоми гострого хламідійного сальпінгіту:

  • біль внизу живота, частіше помірний;
  • неприємні відчуття при пальпації;
  • підвищена температура тіла;
  • запальні зміни в загальному аналізі крові – лейкоцитоз, підвищення ШОЕ.

Якщо сальпінгіт викликаний хламідійно-гонококовою асоціацією, симптоми будуть більш вираженими.

Які наслідки хламідіозу?

Оскільки хвороба найчастіше вражає урогенітальний тракт, то саме в цій системі виникають різноманітні ускладнення хламідіозу. Хвороба негативно впливає на репродуктивну функцію чоловіків та жінок. Наслідки хламідіозу:

Також лікарі вважають, що ураження шийки матки (хламідійний ендоцервіцит) може підвищувати ризик виникнення пухлини в цій ділянці.

Діагностика хламідіозу

 

Які симптоми хламідіозу у чоловіків

 

Виявити внутрішньоклітинних паразитів завжди важко, і жодний метод не дає 100% гарантії. Діагностика хламідіозу включає:

  • Мазок виділень з уретри чи піхви (виявляє запальні зміни).
  • Серологічні аналізи (виявлення антитіл до хламідій). IgG вказують на інфікування в минулому, IgM – на «свіже» зараження.
  • ПЛР – найбільш інформативний метод, що дозволяє виявити самого збудника з високою точністю (95%).
  • Бакпосів сечі, виділень, зішкрібів тощо.

Лікування хламідіозу

 

Лікування хламідіозу препарати

 

Лікування хламідіозу у жінок та чоловіків проводиться за допомогою антибіотиків. Використовують наступні препарати:

  • Макроліди (азитроміцин).
  • Тетрацикліни.
  • Кліндаміцин.
  • Доксициклін.
  • Фторхінолони (левофлоксацин). Вони менш ефективні.

В першу чергу для лікування хламідії застосовується азитроміцин, оскільки при урогенітальному хламідіозі він приймається однократно.

Ураження горла, ануса чи очей лікують 10-тиденним курсом доксицикліна. Більшість препаратів добре переноситься, побічні ефекти найчастіше проявляються з боку шлунково-кишкового тракту.

Як лікувати хламідіоз у чоловіків?

Лікування хламідіозу у чоловіків може бути більш тривалим (до двох тижнів), оскільки у них частіше діагностують ускладнені форми. Треба знати, що зникнення скарг на фоні терапії не означає одужання. Після курсу антибіотиків необхідно повторити обстеження, бо останнім часом стійкість бактерій до найбільш поширених препаратів зросла. Важливо здавати аналізи не раніше, ніж через 3-4 тижні після завершення курсу лікування, бо ПЛР може реагувати з залишками бактерій, і результат буде хибнопозитивним.

Які антибіотики використовують для лікування урогенітального хламідіозу у вагітних?

Для лікування хламідіозу у вагітних використовують азитроміцин через його безпечність та короткий курс приймання. Альтернативою є спіраміцин та джозаміцин. Тетрацикліни в цей період категорично заборонені, оскільки можуть викликати вади розвитку плода. Еритроміцин раніше широко використовувався при хламідії у вагітних, але він практично не проникає через плацентарний бар’єр, тому малоефективний при внутрішньоутробному інфікуванні дитини.

.cu-blog article{ display: flex; flex-direction: column; justify-content: end; }