Менопауза – це припинення менструацій у жінки, що означає завершення її репродуктивної функції. Менопауза супроводжується появою багатьох неприємних симптомів, викликаних зміною гормонального фона. Але проблеми зі здоров’ям можуть виникати задовго до цього моменту і продовжуватися роками після нього.
Що таке менопауза?
Багато людей плутають поняття «клімакс», «менопауза», «менопаузальний синдром». Також значення можуть відрізнятися в різних країнах. Нерідко під цими словами розуміють період згасання репродуктивної функції жінок в цілому. Але наразі в гінекології виділяють окремі терміни (згідно з чинними протоколами країни):
Клімактерій. Це період зниження репродуктивної та менструальної функції внаслідок генетично запрограмованого припинення роботи яєчників. В ньому виділяють менопаузальний перехід, власне менопаузу, перименопаузу та постменопаузу.
Менопаузальний перехід. Це період від початку варіабельності місячних до їхнього повного припинення.
Менопауза. Під цим терміном розуміють останню самостійну менструацію. Визначити дату можна лише після 12 місяців відсутності місячних.
Перименопауза. Це період, що включає менопаузальний перехід, припинення місячних та 12 місяців після цього.
Постменопауза. Період після менопаузи до кінця життя жінки.
Оскільки засвідчити припинення місячних можна лише через 12 місяців після останньої менструації, нерідко саме цей рік і називають менопаузою.
Середній вік настання саме менопаузи – 50-55 років, але індивідуальні відмінності дуже виражені. Якщо місячні припинилися рано (до 40 років), жінку треба обов’язково обстежити, бо це свідчить про первинну недостатність яєчників, і важливо виявити причину такого стану.
Існує і ятрогенна менопауза – при хірургічному видаленні яєчників або блокуванні їхньої функції внаслідок променевого впливу, поліхімієтерапії.
Причини менопаузи
Згасання функції яєчників – фізіологічний, генетично обумовлений процес. Вони майже припиняють продукцію естрогенів в цей період, але секреція фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів збільшується. Одночасно в організмі скорочується рівень прогестерону та антимюлерового гормону.
Перші симптоми менопаузи можуть з’являтися вже в віці 40-45 років. Тоді жінка може відчувати психоемоційні (тривожність, плаксивість, депресія) та вазомоторні (головний біль, зумовлений зміною тонуса судин) симптоми, пов’язані з гормональним дефіцитом. Менструальний цикл вкорочується, стає нерегулярним. Але згодом він може знову подовжуватися.
Дефіцит жіночих статевих органів впливає практично на всі системи – нервову, серцево-судинну, урогенітальну, опорно-рухову. Саме тому деякі жінки потребують замісної гормональної терапії. Чим раніше настає менопауза, тим сильніший її вплив на організм жінки й тим ймовірніше їй доведеться проходити гормональну терапію.
Менопауза – це фактор ризику кардіальних хвороб. Через нестачу статевих гормонів в організмі жінки виникають такі патології:
Паління прискорює припинення менструацій в середньому на 1-2 роки, а ожиріння збільшує ризик появи виражених менопаузальних симптомів, особливо пітливості. В період менопаузи гірше відчувають себе жінки, що вживають забагато міцної кави та полюбляють гостру їжу.
Симптоми менопаузи
Найбільш неприємними для жінок є вегетативні прояви, що пов’язані з дефіцитом естрогенів. Але їхня вираженість більше залежить від суб’єктивного сприйняття, ніж від рівня гормонів. Найтяжче менопаузальний перехід протікає у жінок з ятрогенною менопаузою, яка настала досить рано.
Основні симптоми менопаузи:
Припливи жару. Саме за цією, дуже типовою скаргою лікарі швидко встановлюють діагноз «клімакс».
Раптове почервоніння обличчя.
Виражена пітливість, що може змінюватися відчуттям холоду.
Тахікардія.
Безсоння, уривчастий сон, зниження якості сну.
Втомлюваність.
Дратівливість і різкі зміни настрою.
Відсутність ініціативи, інколи депресія.
Зниження лібідо.
Поява неприємних відчуттів під час статевого акту (диспареунія) через сухість піхви.
Болі в суглобах та м’язах.
Ці прояви виникають ще до менопаузи і у деяких жінок тривають упродовж 10-20 років після останньої менструації. Вони значно знижують якість життя та соціальну активність жінки, навіть можуть позбавляти її працездатності. Менопаузальні вегетативні симптоми (припливи, пітливість) трапляються у 75 відсотків жінок і у 20 відсотків вони дуже яскраві.
Постменопауза ділиться на ранню та пізню стадії. Для ранньої характерні вищеперераховані прояви, для пізньої – ознаки соматичного старіння жінки, теж пов’язані з дефіцитом статевих гормонів. Вони включають:
опущення/випадіння тазових органів (генітальний пролапс).
Ознаки менопаузи з боку інших систем
Окрім вегетативних менопаузальних симптомів, жінки нерідко скаржаться на кровомазання, значні менструальні кровотечі, нерегулярний цикл. Також в них спостерігається релаксація (розслаблення) тканин тазового дна, витончення слизової оболонки статевих шляхів та їхня надмірна вразливість.
Урологічні симптоми менопаузи:
дискомфорт при сечовипусканні (без інфекції);
рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (часті цистити);
недостатній контроль сечового міхура, нетримання сечі.
Жінки в менопаузі часто скаржаться на чутливість м’язів, посилення суглобових болей. Але не завжди ці симптоми можна пояснити клімаксом, іноді вони бувають проявом ревматичних хвороб (ревматизм, ревматоїдний артрит. Пацієнтки з суглобовими скаргами потребують відповідного обстеження (ревмопроби, рентгенографія), консультації ревматолога.
Також при огляді та обстеженні пацієнтки виявляються наступні фізичні зміни:
Тонка шкіра, що втрачає еластичність, зморшки.
Зменшення молочних залоз.
Атрофія слизових оболонок уретри та піхви.
Підвищення ламкості кісток (у більшості жінок остеопороз дебютує саме в менопаузі).
Лікування при менопаузі
Хоча менопауза є запрограмованим процесом, вона може протікати дуже важко, значно обмежувати активність жінки та впливати на її фізичний та психоемоційний стан. Саме через це багато жінок потребують лікування.
В першу чергу треба думати про немедикаментозні засоби, особливо якщо є протипоказання до гормональної терапії або жінка не хоче приймати такі ліки. До них відносять:
відмова від спиртних напоїв (надмірного вживання), паління;
схуднення при ожирінні та підтримання нормальної ваги;
зменшення стресового впливу.
Також в лікуванні можна використовувати й такі альтернативні методики:
акупунктура;
гіпноз;
когнітивно-поведінкова терапія;
блокування зірчастих гангліїв;
контрольоване дихання.
Менопаузальна гормональна терапія (МГТ)
Основна задача менопаузальної терапії – частково компенсувати дефіцит статевих гормонів, це суттєво поліпшує якість життя жінок та стан їхнього здоров’я. Також менопаузальна гормональна терапія є профілактикою пізніх обмінних порушень.
Найбільш ефективно гормональна терапія вливає на вегетативні симптоми та зміни з боку сечостатевої системи. Але й інші прояви (безсоння, зміни настрою, болі в суглобах) також можуть зменшуватись на фоні МГТ.
Призначаючи таке лікування, гінекологи обов’язково враховують переваги і ризики. Це співвідношення відрізняється у молодих та літніх жінок. Так, пацієнтки з ранньою менопаузою (40-45 років) майже завжди потребують замісної гормональної терапії, оскільки в них значно підвищені ризики серцево-судинних хвороб, остеопорозу, деменцій (хвороби Паркінсона, Альцгеймера).
Показання до менопаузальної гормональної терапії:
Виражені вегетативні прояви менопаузи.
Профілактика або терапія остеопорозу, якщо пацієнтка має супутні скарги (припливи жару, пітливість, розлади сну). Якщо остеопороз не піддається терапії звичайними ліками, можна призначити гормональну терапію, навіть якщо симптоми менопаузи не дуже виражені.
Урогенітальні розлади (для лікування використовують місцеві гормональні засоби).
Хоча менопаузальна гормональна терапія позитивно впливає на серцево-судинну систему, її не призначають лише для профілактики кардіальних хвороб. Головним показанням завжди є симптоми, обумовлені менопаузою.
Препарати при менопаузі
Зазвичай лікарі використовують комбіновану терапію – естрогени та прогестини. Останні зменшують гіперплазію ендометрію і, таким чином, знижують ризик маткових кровотеч. Якщо у жінки менопауза наступила через хірургічне видалення матки, її можна лікувати тільки естрогенами.
Терапію завжди починають з малих доз і за можливості використовують не таблетки, а спеціальні пластирі. Для зменшення сухості, атрофії слизових оболонок піхви та уретри використовують гормональні креми, песарії з естрогеном. Це також знижує ризик інфікування сечостатевої системи, допомагає при нетриманні сечі.
Зазвичай лікування проводиться за наступними схемами:
Безперервне приймання естрогенів і прогестинів перші 12-14 днів кожного місяця.
Для введення гормональних препаратів лікарі також використовують внутрішньоматкові спіралі та вагінальні кільця. Це зменшує небажані системні ефекти при лікуванні гормонами. Залежно від самопочуття жінки, гінеколог регулярно проводить корекцію гормональної терапії.
Протипоказання до менопаузальної гормональної терапії
Будь-який гормональний препарат може викликати небажані, інколи дуже серйозні ефекти, і статеві гормони не виключення. Тому існує ряд протипоказань, за наявності яких лікарі вимушені підбирати інші варіанти лікування. Протипоказання до менопаузальної гормональної терапії:
Схильність до утворення тромбів або тромбоемболія легеневої артерії/тромбоз глибоких вен у пацієнтки в минулому.
Тяжкі хвороби печінки.
Негормональне лікування при менопаузі
В терапії симптомів менопаузи широко використовують й негормональні ліки. Найчастіше це антидепресанти, протитревожні, заспокійливі засоби. Їхня мета – зменшити психоемоційні симптоми, поліпшити сон та якість життя пацієнтки. Найчастіше використовують такі негормональні препарати для лікування менопаузи:
циталопрам;
габапентин;
пароксетин;
венлафаксин.
Менопаузальні симптоми можуть значно ускладнювати життя жінки, але якісне лікування дозволяє в більшості випадків зменшити їх чи навіть позбутися повністю. Важливо, щоб терапія проводилась під контролем досвідченого лікаря з регулярною оцінкою стану здоров’я пацієнтки.
