За даними ВОЗ, від ускладнень цукрового діабету, щорічно в світі помирає близько 2 мільйонів людей. Діабет 2 типу розвивається через інсулінорезистентність. Як подолати інсулінорезистентність та що це таке, розбиралося “Завчасно”.
Що таке інсулінорезистентність?
Інсулінорезистентність – це зниження чутливості тканин до дії інсуліну. В перекладі з англійської resist означає «опір». У здорової людини глюкоза за допомогою інсуліну проникає в клітини організму та дає йому достатню кількість енергії. Ісулінорезистентність заважає цьому процесу – клітини м’язів, жиру та печінки не здатні належним чином засвоювати глюкозу з кровотоку, вони опираються дії інсуліну.
Таким чином, щоб побороти цей бар’єр і доставити глюкозу в клітини, підшлункова залоза має виробляти інсуліну все більше і більше. Спочатку, за рахунок підсиленої роботи підшлункової залози, організму вдається втримати рівень цукру в межах норми. Але, якщо кількість інсуліну активно зростає, поступово організм починає до нього звикати. І з часом клітини стають малочутливими до цього гормону.
Довготривала робота підшлункової залози в посиленому режимі призводить до її виснаження. Як наслідок, поступово знижується її здатність виробляти інсулін. Це небезпечне порушення не викликає в організмі ніяких помітних симптомів.
Симптоми інсулінорезистентності
Запідозрити порушення у виробленні та засвоєнні інсуліну можна за рядом ознак. До симптомів інсулінорезистентності відносять:
різка зміна маси тіла, накопичення жиру в області живота;
Виявляють інсулінорезистентність після проведення комплексу лабораторних досліджень. До нього входять:
Аналіз крові на глюкозу та глікований гемоглобін – середній вміст цукру в крові за тривалий період (до трьох місяців).
Визначення рівня інсуліну і С-пептиду (з’єднувальний пептид, необхідний для синтезу інсуліну в підшлунковій залозі).
Глюкозотолерантний тест – діагностує порушення толерантності до глюкози.
Визначення індексу інсулінорезистентності (HOMA і Caro).
Аналіз на інсулінорезистентність рекомендовано проводити зранку натщесерце (10-12 годин голоду), перед аналізом можна лише пити чисту воду. Напередодні треба дотримуватися стандартної дієти, не вживати алкоголь.
Як відрізнити інсулінорезистентність від діабету
Відрізнити інсулінорезистентність від діабету можна виходячи з результатів лабораторних досліджень. Високий рівень інсуліну в аналізі крові при нормальному рівні глюкози – признак інсулінорезистентності. При розвитку цукрового діабету це співвідношення змінюється. Без корекції інсулінорезистентності формується та прогресує діабет 2 типу, погіршується самопочуття, та розвиваються інші складновиліковні хвороби, такі як серцево-судинні патології та їх ускладнення (інсульт, інфаркт міокарда, діабетична нейропатія).
Чому виникає інсулінорезистентність?
Серед причин виникнення інсулінорезистентності можна виділити наступні:
нераціональне харчування (погана якість харчування, фаст-фуд, жорсткі дієти та обмеження);
наявність шкідливих звичок;
часті стресові ситуації та недостатній сон;
похилий вік;
прийом ряду лікарських засобів (наприклад, гормональні, стероїдні протизапальні препарати)
Як лікувати інсулінорезистентність?
Інсулінорезистентність – це не захворювання. Це скоріше фактор ризику, що підвищує схильність до захворювань. Тому, щоб подолати інсулінорезистнетність, разом з медикаментозною терапією, яку призначає лікар в разі необхідності, потрібно корегувати і спосіб життя. А саме:
Більше рухатись. Це найпростіший та найшвидший спосіб боротьби з інсулінорезистентністю. Найголовніше – це регулярність тренувань. Щоб досягти бажаного ефекту, потрібно не менше 30 хвилин на день активного руху (прогулянка, катання на велосипеді, заняття фітнесом).
Відмовитись від солодкого, або хоча би обмежити кількість споживаємих цукерок, тістечок, солодких напоїв.
Налагодити режим сну. Не менше 7-9 годин на добу.
Відмовитись від алкоголю та паління, якщо є такі шкідливі звички.
Зробити акцент на здоровому харчуванні. Не вживати фаст-фуд та напівфабрикати.
Дієта при інсулінорезистентності
Харчування при інсулінорезистентності має велике значення, воно може як нашкодити, так і значно покращити ситуацію. Правильно підібрана дієта нормалізує вироблення інсуліну, зменшує концентрацію цукру в крові, очищує та зміцнює сосуди.
Повільні вуглеводи – цільнозернові продукти (хліб, каші зі злаків).
Біле нежирне м’ясо (птиця, телятина). Морепродукти та риба (містять жирні кислоти омега-3, які підвищують чутливість клітин до інсуліну).
Харчові волокна, овочі, фрукти. Вони покращують роботу шлунково-кишкового тракту та забезпечують довготривале відчуття ситості. Норма овочів та фруктів за даними ВОЗ для дорослого становить 400 г щоденно, клітковини – 25-35 г.
Рослинні жири, горіхи.
Крім того, слід обмежити вживання тваринних жирів (м’яса свинини та баранини, вершкового масла, сметани). А також, по можливості повністю виключити з раціону такі продукти як:
