Хвороба Паркінсона: симптоми, діагностика, лікування

17/05/22

  1. Причини хвороби Паркінсона
  2. Симптоми хвороби Паркінсона
  3. Ранні ознаки хвороби Паркінсона
  4. Хвороба Паркінсона: стадії захворювання
  5. Діагностика хвороби Паркінсона
  6. Особливості перебігу хвороби Паркінсона
  7. Лікування хвороби Паркінсона

 

Хвороба Паркінсона – це тяжка, постійно прогресуюча патологія центральної нервової системи. Вона може виникати навіть у молодому віці і в більшості випадків призводить до інвалідизації хворої людини.

Хвороба Паркінсона симптоми

Причини хвороби Паркінсона

 

Досі не виявлено певного чинника, що призводить до початку захворювання. Відомо, що патологія розвивається через загибель нейронів головного мозку і пов’язаний з цим дефіцит нейромедіатора дофаміна. Наслідки медіаторного дисбалансу – порушення передачі нервових імпульсів та поява характерних (рухових) симптомів.

В рідкісних випадках захворювання виникає в молодому (до 50 років) віці, причиною хвороби Паркінсона у цьому разі є дефекти генів. Середній вік появи перших ознак – 62-64 роки.

Патологія частіше вражає чоловіків, але симптоми хвороби Паркінсона у жінок практично нічим не відрізняються.

Хоча вчені ще до кінця не з’ясували причини хвороби Паркінсона, це питання активно вивчається. Сьогодні відомі об’єктивні причини та фактори, що впливають на розвиток хвороби Паркінсона:

Симптоми хвороби Паркінсона

 

Лікарі виділяють певні симптоми, які відразу дозволяють запідозрити дану патологію. Це характерна тріада:

  1. Підвищений тонус м’язів (ригідність).
  2. Тремор (тремтіння рук) в стані спокою, він грубий, помітний і зникає під час рухів.
  3. Слабкі та сповільнені рухи (гіпокінезія та брадикінезія).

 

Також у пацієнтів часто спостерігаються інші (більш різноманітні) прояви:

 

Оскільки патологічний процес зачіпає не лише центральну нервову систему, а й автономну, хворі скаржаться на розлади сечовипускання, часті позиви, закрепи. Симптоми хвороби Паркінсона у чоловіків також включають імпотенцію.

У більшості пацієнтів страждає пам’ять, але справжня деменція виникає нечасто. З часом обличчя хворого може нагадувати маску через збіднілу міміку, мова стає невиразною і монотонною. Зміни стосуються і письма – для цієї патології характерна мікрографія (маленькі літери).

Часто пацієнти питають лікаря, чи існують ранні ознаки, за якими можна запідозрити розвиток хвороби і розпочати лікування якнайшвидше.

 

Паркінсона симптоми

Ранні ознаки хвороби Паркінсона

 

Специфічних ранніх симптомів, характерних саме для цієї хвороби, немає. Як правило, вона стає помітною при появі тремтіння рук чи вираженої зміни ходи.

Але все-таки варто насторожитися, якщо спостерігаються наступні прояви:

  • забудькуватість (вона може бути проявом віку, але не треба списувати її появу саме на це);
  • незграбність ходи (часто це пов’язують з хворобами суглобів);
  • порушена дрібна моторика рук (людині важко застібнути ґудзики);
  • незвична денна сонливість;
  • деяка загальмованість, невиразна міміка, повільне мислення;
  • відсутність радості від речей та справ, що раніше викликали задоволення;
  • сильна рухова активність під час сну;
  • стійке порушення нюху та закрепи.

 

Якщо у людини відмічаються декілька з цих симптомів, то варто звернутися до лікаря – терапевта чи невролога. В більшості випадків це не буде хворобою Паркінсона, і краще виключити чи підтвердити її завчасно.

Хвороба Паркінсона: стадії захворювання

 

Хвороба в своєму розвитку проходить 5 стадій. Ця класифікація була розроблена Хен і Яру ще в 1967 р. і з того часу істотно не змінювалась. Вона відображає ступінь моторних порушень та потребу хворого в сторонній допомозі. Детальніше: Стадії хвороби Паркінсона.

Читайте більше: 5 стадій хвороби Паркінсона

Стадії хвороби Паркінсона:

 

  1. Наявні лише однобічні прояви (геміпаркінсонізм).
  2. Симптоми стають двобічними.
  3. Неможливість утримувати рівновагу в певній позі чи при зміні її (помірна постуральна нестійкість).
  4. Хворий потребує допомоги при переміщенні.
  5. Прикутий до інвалідного візка чи ліжка.

Діагностика хвороби Паркінсона

 

Діагноз хвороби Паркінсона встановлюється клінічно – на підставі даних неврологічного огляду. Як правило, достатньо двох ознак із класичної тріади, щоб запідозрити цю патологію.

Але слід знати, що окрім хвороби, існує і схожий синдром – паркінсонізм. Для нього також характерна тріада симптомів, але паркінсонізм має вторинну природу, тобто розвивається як наслідок якогось захворювання або через прийом деяких ліків.

Тому під час огляду лікар спочатку встановлює наявність паркінсонізму, а потім визначає – це самостійне захворювання чи вторинний синдром.

Для перебігу хвороби Паркінсона характерні такі ознаки:

 

  • Однобічні прояви на початку. Якщо відразу виникають двобічні симптоми, діагноз сумнівний.
  • Повільний перебіг. Ознаки ніколи не виникають швидко – за кілька днів чи тижнів.
  • Не виявляються підвищенні рефлекси або типовий неврологічний симптом (Бабінського).
  • На початку хвороби не спостерігається деменція, не буває падінь.

 

За потреби (стертість, сумнівність симптомів) лікарі можуть призначити додаткове обстеження – наприклад, КТ чи МРТ головного мозку при підозрі на наявність пухлини.

Діагностичні помилки можуть виникати при есенціальному треморі (тремтіння рук без встановленої причини), хворобі Альцгеймера, гідроцефалії, стані після численних інсультів, паркінсонізмі внаслідок прийому певних ліків.

Хвороба Паркінсона причини

Лікування хвороби Паркінсона

 

Чи можна вилікувати хворобу Паркінсона назавжди? Нажаль, ця патологія невиліковна, але адекватна терапія дозволяє зменшити прояви та підвищити якість життя хворої людини, уповільнити перехід до 4 і 5 стадій.

Лікування Паркінсона включає:

  • Фізичні вправи, реабілітацію.
  • Прийом ліків.
  • Хірургічні методи.

 

Основні задачі лікувальної фізкультури – це збереження об’єму рухів в суглобах, підтримка рівноваги, функціональної активності. Найбільш актуально це для молодих та працюючих пацієнтів, але і літнім людям не варто нехтувати фізичними вправами. Вони дозволяють поліпшити якість життя.

Медикаментозне лікування хвороби Паркінсона

Медикаментозне лікування Паркінсона підбирається індивідуально, з урахуванням супутніх захворювань людини. Раніше основним препаратом був леводопа, що в організмі перетворювався на дофамін. Також застосовують:

  • Карбідопа (в комбінаціїї з леводопою).
  • Селегілін, разагілін.
  • Агоністи дофаміну (ропінірол).
  • Амантадин (протигрипозний препарат, що довів свою ефективність і при хворобі Паркінсона).

 

Слід знати, що всім цим лікам притаманні побочні ефекти, інколи дуже серйозні. До них відносять:

  • Дискінезії, дистонії (м’язові болі).
  • Нудоту, блювання.
  • Галюцинації.
  • Мимовільне засинання.
  • Поведінкові розлади (шопоголізм, ігроманія, гіперсексуальність).

 

До хірургічних методів відносять імплантацію електроду в мозок для глибинної електростимуляції. Це необхідно, коли захворювання прогресує, незважаючи на лікування чи до нього розвивається звикання.

Прогноз при хворобі Паркінсона несприятливий, але за умови постійної та адекватної терапії часто вдається віддалити небажані наслідки на роки чи навіть десятки років.