Хвора щитовидка при вагітності: ризики і лікування

18/08/22

  1. Дисфункція щитоподібної залози при вагітності
  2. Наслідки гіпотиреозу у вагітних
  3. Ускладнення гіпертиреозу у вагітних
  4. Симптоми захворювань щитоподібної залози у вагітних
  5. Планування вагітності з захворюваннями щитоподібної залози
  6. Лікування дисфункції щитоподібної залози при вагітності
  7. Чи можна завагітніти, коли збільшена щитовидка?

 

Порушення функції щитоподібної залози (гіпотиреоз чи гіпертиреоз) часто з’являється у жінок репродуктивного віку. Під час вагітності це може призвести до небажаних наслідків – викидню, передчасних пологів, погіршення здоров’я майбутньої матері. Крім того, надлишок чи дефіцит тиреоїдних гормонів погано впливає на роботу щитоподібної залози плода. Зоб і вагітність – також нерідке поєднання, яке потребує ретельного обстеження жінки. Аутоімунний тиреоїдит або хвороба Грейвса також здатні погано впливати на перебіг вагітності та здоров’я малюка.

Щитовидка при вагітності

Дисфункція щитоподібної залози при вагітності

Недостатність щитоподібної залози (гіпотиреоз) виникає у 0,5% вагітних, а її надмірна активність (гіпертиреоз) – у 0,1-1%. Часто жінки мають дисфункцію щитовидної залози ще до запліднення, але не завжди знають про це, оскільки хвороба може тривалий час протікати непомітно. Зоб і вагітність – також нерідке поєднання, яке потребує ретельного обстеження жінки.

Треба знати, що саме щитоподібна залоза є регулятором всіх обмінних процесів в тілі. Її роль надзвичайно важлива саме під час вагітності. Надлишок антитиреоїдних антитіл у матері при аутоімунному тиреоїдиті може через плаценту потрапляти до ембріона та руйнувати його щитоподібну залозу чи викликати компенсаторний гіпертиреоз. А самі тиреоїдні гормони токсично впливають на стан малюка, іноді спричиняють вади його розвитку чи навіть загибель.

Читайте також: Харчування при хворій щитовидці

Наслідки гіпотиреозу у вагітних

Жінки з недостатністю щитоподібної залози в більшості випадків не вагітніють. А якщо запліднення відбулося, в них часто трапляються викидні або передчасні пологи на пізніх термінах. При вираженому гіпотиреозі у вагітних частота ускладнень сягає 35-50%. Також спостерігаються й інші негативні наслідки хвороби:

  • токсикоз;
  • підвищення артеріального тиску (гестаційна гіпертензія) у 15-20% вагітних;
  • гестоз у другій половині вагітності;
  • прееклампсія;
  • фетоплацентарна недостатність;
  • переношування вагітності;
  • передчасне відшарування плаценти;
  • слабкість родової діяльності.

У 3,5-6,5% породіль з гіпотиреозом трапляється тяжка післяпологова кровотеча, викликана порушенням згортання крові. Крім того, у молодих мам з гіпотиреозом приходить менше грудного молока.

Недостатність щитоподібної залози негативно впливає і на стан плоду. Основні прояви:

  • вади розвитку (у 3-3,5%);
  • хромосомні дефекти;
  • гіпотрофія плоду (у 8-16% випадків);
  • загибель плоду ще до народження (антенатальна) в 1,5-6,5% випадків.

Діти, народжені від матерів з нелікованим гіпотиреозом, часто відстають у розумовому та фізичному розвитку, вони схильні до інфекційних хвороб.

Сама вагітність може спровокувати у жінки появу клінічних проявів тиреоїдиту, розвиток післяпологового прогресуючого тиреоїдиту, депресії. Найтяжче ускладнення в цей період – мікседематозна, або тиреоїдна кома.

Ускладнення гіпертиреозу у вагітних

 

Гіпертиреоз при вагітності

Гіпертиреоз при вагітності

 

Гіпертиреоз при вагітності може бути проявом хвороби Грейвса, яка існувала й раніше або проявилася після запліднення. Але виділяють і окрему форму гіпертиреозу у вагітних – транзиторний гіпертиреоз. Це не аутоімунна патологія, при якій підвищення тиреоїдних гормонів обумовлене надлишком хоріонічного гонадотропіну (ХГЧ) в крові.

Транзиторний гіпертиреоз зникає самостійно протягом першого триместру.

Основні наслідки гіпертиреозу у вагітних:

Гіпертиреоз вагітних без лікування в більшості випадків ускладнює розвиток плоду. Для нього характерні:

  • висока ймовірність анатомічних аномалій;
  • затримка росту й розвитку ембріона через фетоплацентарну недостатність;
  • виникнення внутрішньоутробного тиреотоксикозу дитини.

Після народження в малюка можуть спостерігатися підвищена нервово-м’язова збудливість, порушення психомоторного розвитку, поганий набір ваги.

У післяпологовому періоді гіпертиреоз матері іноді ускладнюється серцевою недостатністю, тиреотоксичним кризом.

Симптоми захворювань щитоподібної залози у вагітних

Гіпертиреоз у вагітних

Симптоми дисфункції щитоподібної залози під час вагітності зазвичай не відрізняються від перебігу хвороби у невагітних жінок. Виключення складає транзиторний тиреотоксикоз. Його ознаки:

  • невгамовне блювання;
  • прояви зневоднення (сухість шкіри, спрага);
  • симптоми втрати електролітів (порушення серцевого ритму та провідності, слабкість).

Хвороба Грейвса (тиреотоксикоз) при вагітності протікає з типовими проявами – тахікардією, аритмією, дратівливістю, емоційною лабільністю, втратою ваги.

Гіпотиреоз при вагітності зазвичай має стертий перебіг або неспецифічні прояви (сонливість, апатія, надлишок ваги). При значному зниженні рівня тиреоїдних гормонів клінічна картина така ж, як і у невагітних жінок (мікседема, закрепи, суха шкіра, загальмованість).

Навіть безсимптомний гіпотиреоз у вагітних потребує лікування, в цьому його відмінність від недостатності щитоподібної залози у невагітних жінок.

Зоб під час вагітності може рости й викликати стискання шиї, кашель, сухість у горлі, задишку. При цій патології необхідне динамічне спостереження (УЗД щитоподібної залози, контроль тиреоїдних гормонів). Щитоподібна залоза іноді збільшується й при нормальних рівнях ТТГ, Т3, Т4. Найчастіше таке відбувається, якщо жінка не отримує достатньої кількості йоду.

Аутоімунний тиреоїдит у вагітних протікає безсимптомно, якщо функція залози не порушена. Але при розвитку гіпотиреозу чи гіпертиреозу у вагітних з’являються відповідні симптоми.

Планування вагітності з захворюваннями щитоподібної залози

 

Гіпотиреоз у вагітних

 

Здорова жінка перед заплідненням повинна перевірити рівні ТТГ, Т3 та Т4 (вільного) для оцінки функції щитоподібної залози. УЗД робити необов’язково, якщо при пальпації лікар не виявляє змін (вузли, ущільнення, зоб), але часто спеціалісти рекомендують це дослідження.

Ідеальними вважають рівні ТТГ в межах 0,4-2,5 мМО/л. Ці значення найбільш сприятливі під час планування вагітності. Інші варіанти:

Під час вагітності норми ТТГ змінюються для кожного триместру:

  • І – 0,1-2,5 мМО/л.
  • ІІ – 0,2-3,0 мМО/л.
  • ІІІ – 0,3-3,0 мМО/л.

Якщо під час планування у жінки виявляється низький, підвищений або навіть високо нормальний рівень тиреотропного гормону, їй слід звернутися до ендокринолога. На основі результатів аналізів лікар визначиться з доцільністю замісної гормональної або антитиреоїдної терапії та підбере відповідне дозування ліків. Підвищений ТТГ при вагітності, як і знижений, потребує лікування.

Нерідко майбутніх мам турбує питання, чи сумісні зоб та вагітність. Так, ця патологія не є протипоказанням, якщо вона не супроводжується дисфункцією щитоподібної залози. При супутньому гіпотиреозі чи гіпертиреозі жінка потребує медикаментозної терапії.

Якщо зоб у вагітних дуже великий та стискає трахею, на етапі планування рекомендують провести оперативне лікування щитоподібної залози. Надалі вагітніти можна за умови приймання замісної гормональної терапії після стабілізації рівня тиреоїдних гормонів.

Лікування дисфункції щитоподібної залози при вагітності

 

Підвищений ТТГ при вагітності

 

Планувати дитину слід при нормальному рівні тиреоїдних гормонів у жінки. Навіть субклінічний гіпотиреоз вагітних потребує замісної терапії. Якщо пацієнтка вже приймає еутирокс чи L-тироксин через недостатність щитоподібної залози і отримує позитивний тест на вагітність, варто самостійно збільшити дозу гормонів на 25%, здати аналізи на тиреоїдні гормони та негайно повідомити свого лікаря.

Гормональна терапія завжди має призначатися в таких ситуаціях:

Розглядають доцільність лікування, якщо:

  • Рівень ТТГ більший, ніж 2,5 мМО/л, але нижчий за верхню межу діапазону, присутні АТ-ТПО.
  • Вміст тиреотропного гормону перевищує верхню межу діапазону, але нижчий за 10 мМО/л, АТ-ТПО відсутні.

Жінкам з негативним аналізом АТ-ТПО з рівнем ТТГ менш ніж 4,0 мМО/л (або верхній діапазон при вагітності) терапія L-тироксином не показана.

Субклінічний та маніфестний гіпотиреоз під час грудного вигодовування може викликати проблеми з лактацією, тому потребує замісної терапії.

Гіпертиреоз у вагітних лікують по-різному, залежно від його виду. Якщо це транзиторне підвищення гормонів, в антитиреоїдній терапії немає сенсу. Лікування в таких випадках симптоматичне:

  • протиблювотні засоби;
  • рясне пиття;
  • корекція рівня електролітів.

При підтвердженій хворобі Грейвса обов’язково призначають антитиреоїдні гормони, оскільки тиреотоксикоз дуже небезпечний для матері і плоду. В першому триместрі використовують пропілтіоурацил, після 12 тижнів дозволені метимазол і карбімазол. При тривалому лікуванні пропілтіоурацил шкодить печінці. Можна переходити з одного препарату на інший з урахуванням еквівалентності. В другому триместрі дози ліків зменшують, щоб запобігти токсичному впливу на щитоподібну залозу плоду.

Чи можна завагітніти коли збільшена щитовидка

Певних рекомендацій щодо лікування гіпертиреозу під час лактації наразі немає, кожний випадок оцінюється індивідуально.

Великий зоб у вагітних, а також неконтрольований тиреотоксикоз – показання для часткового або повного видалення залози. Операцію найкраще проводити в другому триместрі. Аутоімунний тиреоїдит без порушення функції щитоподібної залози не потребує лікування.

Чи можна завагітніти, коли збільшена щитовидка?

Збільшена залоза сама по собі ніяк не впливає на ймовірність завагітніти. Значно складніше зачати дитину, якщо зоб супроводжується гіпотиреозом. Хоча в цілому це можливо, але знижена функція щитовидної залози погано впливає як на перебіг вагітності, так і на здоров’я дитини, тож спочатку жінці слід відвідати ендокринолога і почати приймати гормонозамісну терапію.

Якщо вузли у щитовидці жінки дуже великі, перед вагітністю слід пройти хірургічне лікування залози.