Холецистит – це запалення жовчного міхура, яке може викликати серйозні ускладнення. Зазвичай це відбувається через те, що жовчний камінь застряг в отворі жовчного міхура.
Без лікування холецистит може призвести до виникнення отворів у міхурі, відмирання тканин, гангрени, вторинних бактеріальних інфекцій, фіброзу і скорочення жовчного міхура.
Згідно з дослідженнями, у 90-95 відсотків людей з холециститом є камені в жовчному. Вони утворюються з холестерину, пігменту, який називається білірубін, або їх суміші. Холецистит також може виникнути, коли жовчний мул (попередня стадія жовчного каміння) накопичується в жовчних протоках.
Холецистит буває гострим та хронічним. Гострий холецистит починається раптово, тоді як хронічний холецистит розвивається повільно з часом. Гострий холецистит може бути:
катаральним;
флегмонозним;
гангренозним.
Гострий холецистит: причини розвитку
Жовчний міхур – це невеликий грушоподібний орган, з’єднаний з печінкою в правій частині живота. Він накопичує жовч і випускає її в тонкий кишечник, де вона бере участь у процесі травлення. Жовч виходить із жовчного міхура через кістозну протоку — невелику трубку, яка веде до загальної жовчної протоки — і в тонку кишку. Наявність жовчі особливо важлива після їжі з високим вмістом жиру.
Основною причиною гострого холециститу є:
жовчні камені, які потрапляють в отвір міхура;
порушення відтоку жовчі з міхура в жовчовивідні протоки, що сприяє розмноженню бактерій;
травми живота, опіки, сепсис або операції;
Причини хронічного холециститу
Камінь у жовчному міхурі викликає запалення, що характеризується частими загостреннями й ремісіями. Це призводить до дистрофічних змін стінки жовчного міхура.
Паразити у печінці або кишечнику (наприклад, лямблії).
Атеросклероз артерій, що живлять стінку жовчного міхура, приводить до порушення кровопостачання.
При нападах гострого холециститу раптово починається інтенсивний біль у правій верхній частині живота. Він не зникає, а на глибокому вдиху посилюється. Біль може віддавати з живота в праве плече або спину. Зростає кількість лейкоцитів в крові.
Симптоми гострого холециститу можуть також включати:
Люди з хронічним холециститом часто відчувають тупий ниючий біль у правому підребер’ї, іноді він виникає ввечері або вночі. Симптоми зазвичай посилюються поступово протягом тижнів або місяців, хворі не відчувають лихоманки або ознобу. З часом стан може перейти в гостру версію.
Причиною для розвитку хронічного холециститу може також стати:
швидка втрата ваги;
ожиріння;
похилий вік;
вагітність;
тривалі складні пологи;
народження дітей два або більше разів.
Холецистит у жінок трапляється вдвоє частіше, ніж у чоловіків.
Ускладнення холециститу
Нелікований хронічний або гострий холецистит може дати такі ускладнення:
Свищ. Він зʼявляється, коли великий камінь роз’їдає стінку жовчного міхура. Отвір може з’єднати жовчний міхур і дванадцятипалу кишку, і це призведе до витоку шлункової кислоти.
Розтягнення жовчного міхура: якщо міхур запалюється через накопичення жовчі, він може розтягуватися і набрякати. У такому разі існує високий ризик його розриву, і, як наслідок, інфікування та загибель тканин.
Інфекція жовчного міхура: бактерії, які розмножуються в жовчному міхурі, – рідкісне і небезпечне для життя ускладнення, відоме як емфізематозний холецистит. Люди, які хворіють на цукровий діабет, більше схильні до ризику такого ускладнення.
Холестаз – це рідкісне ускладнення, при якому жовчна протока закорковується, і жовч не може відтікати.
Панкреатит. Він виникає, коли жовчні камені потрапляють з жовчного міхура в жовчні шляхи, і таким чином закорковують протоки підшлункової залози.
Можливі також додаткові ускладнення холециститу:
абсцес в черевній порожнині;
кровотеча;
пошкодження печінки;
ушкодження кишківника;
жовчні камені, які залишаються в жовчних протоках.
Діагностика холециститу
Лікар визначає, наскільки жовчний міхур є чутливим, за допомогою фізичного огляду.
При холециститі призначаються такі аналізи:
Загальний аналіз крові. Високий рівень лейкоцитів може свідчити про інфекцію. Високий рівень білірубіну, лужної фосфатази та амінотрансферази сироватки також може допомогти лікарю поставити діагноз. Однак ці маркери не працюють при хронічній формі хвороби.
Копрограма.
КТ або ультразвукове дослідження.
Холецистохолангіографія створює зображення печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів і тонкої кишки. Інформація цього сканування дозволяє лікарю відстежувати утворення і шлях жовчі з печінки до тонкого кишківника. Дослідження виявляє перешкоди на шляху жовчі і їх розташування.
Лікування холециститу
Хворі на холецистит потребують лікування в лікарні. Метою госпіталізації є:
контроль симптомів холециститу;
зменшення запалення в жовчному міхурі.
Залежно від того, наскільки небезпечними є симптоми, першими кроками можуть бути:
голодування, щоб зняти навантаження на запалений жовчний міхур;
внутрішньовенне введення рідини для запобігання зневоднення.
При гострому холециститі хворому терміново роблять операцію. При хронічній формі захворювання можлива терапія у поєднанні з дієтою, яка полягає у виключенні з раціону газованих напоїв, жирної їжі, алкоголю.
При гострому холециститі медики часто рекомендують хворому зробити операцію, оскільки ймовірність рецидивів після запалення, викликаного жовчними каменями, досить висока.
Якщо ризик ускладнень холециститу низький, пацієнта можуть оперувати амбулаторно – це коли хірургічне втручання нескладне і хворий може їхати додому того ж дня після операції.
Якщо ускладнення вже виникли, пацієнту негайно видаляють жовчний міхур, така операція називається холецистектомією. Це можна зробити за допомогою лапароскопії, або ж класичним методом відкритої операції у черевній порожнині. Якщо до запалення приєдналась інфекція, хворому вставляють трубку в жовчний міхур, щоб його дренувати.
Лапароскопічна холецистектомія передбачає створення декількох невеликих розрізів на шкірі. Хірург вставляє камеру в один розріз, щоб слідкувати за перебігом операції, а в інші розрізи вводить інструменти для видалення жовчного міхура. Перевага лапароскопії полягає в тому, що від невеликих розрізів люди відчувають менше болю після процедури, а також менше залишається рубців у порівнянні з відкритою операцією.
Після видалення жовчного міхура жовч буде надходити з печінки безпосередньо в тонку кишку. Зазвичай це не впливає на загальний стан здоров’я та травну систему людини, але у деяких пацієнтів через це може іноді траплятися діарея.
Що таке гангренозний холецистит?
Гангренозний холецистит є небезпечним ускладненням гострого холециститу, що призводить до відмирання тканин. Якщо тканина жовчного міхура відмирає, розвивається гангрена, яка призводить до перфорації або розриву сечового міхура. Без лікування це призводить до сепсису і смерті.
Яка різниця між холециститом і холангітом?
Холецистит – це запалення стінок жовчного міхура, яке зазвичай виникає через закорковування жовчних протоків. Холангіт – це запалення самих протоків.
Прогноз при холециститі
При належному лікуванні більшість хворих холециститом одужують і мають гарний прогноз. Однак у рідкісних випадках можливі хірургічні ускладнення.
Особливо це стосується ситуацій, коли жовчне каміння не є причиною холециститу. Це означає, що люди мають іншу травму або захворювання, яке може бути небезпечним для життя. У таких випадках швидке лікування та постійне спостереження в умовах стаціонару є вирішальними.
Дієта при холециститі
Після одужання від холециститу необхідно дотримуватися дієти, яка допоможе повернути вироблення жовчі в норму. Людині слід їсти часто і дрібними порціями, оскільки вживання великих порцій їжі може викликати спазм жовчного міхура або протоків.
Пацієнту також варто уникати їжі з високим вмістом жиру, смажених страв, продуктів із цільного молока, і надавати перевагу пісним білковим харчам.
Чи може холецистит пройти сам по собі?
Теоретично можливо, що холецистит пройде сам без лікування, але швидше за все,
будь-яке поліпшення – тимчасове. Якщо причиною хвороби є жовчний міхур, людині ймовірно потрібно буде видалити цей орган. Незалежно від причини появи холециститу, варто пройти курс лікування, щоб виключити інші небезпечні захворювання та запобігти появі ускладнень.
Профілактика холециститу
Щоб знизити ризик розвитку каменів у жовчному міхурі, варто:
уникати насичених і трансжирів;
дотримуватись режиму триразового харчування та не пропускати приймання їжі;
регулярно виконувати фізичні вправи;
скинути зайву вагу;
уникати швидкої втрати ваги, оскільки це підвищує ризик розвитку каменів у жовчному міхурі (рекомендована швидкість зниження ваги – 0,5-1 кг на тиждень). Чим ближче вага людини до ідеальної, тим нижче ризик утворення каменів у жовчному міхурі.
