Епілепсія – це хронічне захворювання головного мозку, що зазвичай проявляється судомами. Симптоми епілепсії можуть виникати щодня чи з’являтися лише кілька разів протягом життя. Без лікування хвороба прогресує і у деяких випадках може призвести до смерті людини.
Що таке епілепсія?
Епілепсія – це патологія центральної нервової системи, при якій виникають судоми, що не пов’язані з якимись стресовими факторами. Діагноз епілепсія ставлять, коли у людини трапилося не менше двох нападів з інтервалом 24 години чи більше. Цю хворобу ще називають пароксизмальним епілептичним розладом.
При епілепсії у людини періодично з’являються патологічні порушення – рухові або чутливі, інколи психічні та вегетативні, а також зміни свідомості. Це відбувається через надлишковий (аномальний) розряд певних нейронів мозку. Ця група нервових клітин називається епілептичним вогнищем.
Поодинока судома не вважається нападом. Також не можна встановлювати діагноз «епілепсія», якщо напади були спровоковані певним відомим чинником – наприклад, пухлиною мозку. Лише коли судоми повторюються без видимої причини, лікарі говорять про цю хворобу.
Близько 2% людей стикалися з судомами, та у двох третин вони більше ніколи не повторювалися.
Причини епілепсії
Судоми можуть виникнути під дією різних факторів. За сучасною класифікацією виділяють такі причини епілепсії:
Генетична. На її частку випадає близько 10% всіх випадків хвороби. Важливо розуміти, що це не означає 100% передачу хвороби при її наявності у кровних родичів. Також судоми можуть розвиватися як наслідок нової генної мутації, якої не було у батьків. Локалізації патологічних генів з’ясовані для більшості форм хвороби, при цьому жодних структурних змін в головному мозку людини немає.
Структурна. Раніше її називали симптоматичною. Ознаки епілепсії виникають на фоні чи після захворювань центральної нервової системи. Ця форма найчастіше зустрічається у дорослих. Судоми з’являються внаслідок судинних патологій мозку, вад розвитку, при розсіяному склерозі, зрідка – при хворобі Альцгеймера. Також епілептичні вогнища можуть формуватися після тяжких пологів, обвивання пуповиною, тривалого зневоднення.
Метаболічна. Причиною появу судомних нападів є генетично обумовлені порушення обміну деяких речовин. Перші симптоми епілепсії зазвичай з’являються в дитячому віці.
Інфекційна. Ця форма є наслідком перенесених нейроінфекцій з ураженням головного мозку – кору, паротиту, герпесу, краснухи, токсоплазмозу, малярії, туберкульозу, СНІДу.
Імунна. До неї відносять тяжкі дитячі форми, причиною є надмірна імунна відповідь мозку на фактор, що подразнює.
Криптогенна. Так називають епілепсію, причину якої виявити не вдається. На її долю припадає близько 30-40% всіх випадків.
Види епілепсії
Окрім класифікації епілепсії за причинним фактором, існує і розподіл за видами. Виділяють такі форми:
генералізована;
парціальна.
При генералізованій епілепсії до патологічного процесу залучаються обидві півкулі головного мозку і виникають наступні напади:
Абсанси (типові та атипові). Це епізоди втрати свідомості протягом 5-30 секунд.
Міоклонічні (м’язові посмикування).
Клонічні (скорочення м’язів)
Тонічні (напруження м’язів).
Тоніко-клонічні (чергування напруження м’язів з їхнім скороченням). Це той самий класичний напад епілепсії, який добре уявляє більшість людей.
Атонічні (втрата м’язового тонусу).
При парціальній, або фокальній формі епілептичне вогнище розташоване в обмеженій ділянці головного мозку. Виділяють наступні форми хвороби за локалізацією:
лобна;
скронева;
потилична;
тім’яна.
Самі напади бувають прості (без порушень свідомості) та складні (з порушенням).
Також окремо виділяють некласифіковані епілептичні напади, які не відповідають жодній формі, та епілептичний статус – ускладнення епілепсії. Це стан з тривалими судомами, потенційно дуже небезпечний. Без медичної допомоги він може призвести до смерті або тяжких пошкоджень головного мозку.
Епілепсія у дітей
Епілепсія у дітей може початися в будь-якому віці. У 20% випадків прогноз несприятливий – попри лікування, хвороба протікає важко. У хворих на епілепсію дітей порушується розвиток, з’являються складності з навчанням. Парціальна форма у дітей може з часом перейти в генералізовану.
При генетичній формі епілепсії дитина розвивається нормально, при її обстеженні лікарі не знаходять суттєвих відхилень з боку здоров’я. При метаболічній епілепсії, навпаки, неврологічні порушення нерідко виявляються ще до появи судом.
Симптоми епілепсії у дітей різноманітні і залежать від її форми, а при парціальній – від локалізації патологічного вогнища. Епілепсія у немовлят часто проявляється серією спазмів, що складаються зі швидких згинальних та розгинальних рухів.
Симптоми епілепсії
При тоніко-клонічному варіанті в людини спочатку напружуються усі м’язи, вона падає, нерідко з криком, кінцівки витягуються. Потім тіло починає ритмічно здригатися, в цій фазі хворі нерідко прикушують язика, можливе мимовільне сечовипускання. Свідомість при судомах порушена, після нападу пацієнт нічого не пам’ятає.
При тонічній формі м’язи тільки напружуються, при атонічній – різко розслаблюються. Але в обох випадках людина падає. При міоклонічній епілепсії м’язи тільки посмикуються.
Типовим проявом епілепсії є абсанси, вони часто зустрічаються у дітей. Хворі на деякий час завмирають (переривають гру чи інше заняття). З боку здається, ніби людину «вимкнули». Це характерно для типового абсансу. При атиповому можливі зміни м’язового тонусу, автоматичні дії.
При парціальній формі симптоми епілепсії включають:
розлади зору;
тривожні відчуття;
поколювання в тілі;
головний біль;
незвичні емоції;
безконтрольні рухи.
При локалізації вогнища в тім’яній ділянці людина може відчувати збільшення чи зменшення частини тіла. Крім того, інколи виникають дивні відчуття та образи, що хворі сприймають як галюцинації.
Симптоми епілепсії у дорослих і дітей можуть виглядати як психічні розлади, особливо якщо хворий зненацька починає повторювати фрази, перебирати руками і ногами чи, навпаки, не реагує на звернення. Але треба знати, що при психічних хворобах ці прояви постійні, а при епілептичному нападі швидко минають.
Аура при епілепсії
У багатьох пацієнтів перед нападом епілепсії виникає аура – це специфічний симптом, який є передвісником нападу. У кожного цей симптом свій. Хтось скаржиться на неприємний запах, появу незвичних звуків, поколювання у пальцях, головний біль, миготіння вогників перед очима або звуження кута зору. Батьки хворої дитини за зміною її поведінки можуть передбачити напад за кілька годин, а іноді і днів. Аура у хворого завжди однакова і з’являється за один і той же проміжок часу до нападу.
Найчастіше аура проявляється протягом короткого проміжку часу, коли хворий перебуває у повній свідомості та може їх відчути. Але іноді аури можуть бути тривалими. Їх тривалість залежить від виду епілепсії у пацієнта, його віку, призначеного лікування та багатьох інших факторів.
Аура виникає під час подразнення епілептичного вогнища у головному мозку. Опис відчуттів хворого при аурі дає лікарям зрозуміти, де у нього починається епілептичний напад.
Наприклад, якщо вражена зорова зона, то хворий відчуватиме зорові аури. Якщо ураженою є сенсорна зона, то спостерігається сенсорна симптоматика – поколювання в кінцівках, свербіж, легкі пощипування і т.д.
Види аур при епілепсії
Всі епілептичні аури поділяються на 3 великі групи:
сенсорні;
психологічні;
моторні.
Кожен із цих типів поділяється на кілька категорій.
Сенсорні аури
Зорова. Виражається у помутнінні зору, яке трапляється навіть у людей зі 100% зором, виникненні перед очима яскравих мерехтливих фігур або звуженні поля зору.
Слухова. Пацієнт може чути дзвін у вухах або навіть музику.
Нюхова. Відчуваються приємні або неприємні запахи, нюх загалом стає дуже чутливим до ароматів, що оточують.
Смакова. Пацієнт різко відчуває гіркий, кислий або гострий смак у роті, навіть якщо не їсть під час виникнення аури.
Сомато-сенсорна. У кінцівках або на тілі виникає відчуття печіння, свербіж.
Абдомінальна. Почуття здавленості між горлом та животом.
Вегетативна. Виявляється у прискореному серцебитті, відчутті ядухи або сильної спраги. Вегетативна аура може проявлятися таким чином, ніби пацієнт відчуває сильний стрес, а тому дуже важливо навчитися відрізняти аури перед епілептичним нападом стану перезбудження або стресу.
Психічні аури
Особливістю даного типу є спотворення внутрішнього та зовнішнього сприйняття, відчуття страху чи тривожного стану. Існують такі психічні аури.
Афективна. Хворий відчуває гнів чи страх. Як правило, у більшості пацієнтів різко погіршується настрій, але іноді, навпаки – з’являються припливи сил та радість.
Мнемонічна. Пацієнт відчуває ті почуття і емоції, які супроводжували його в період якоїсь події, що вже відбувалася або ще не відбулася з ним.
Галюцинаторна. Є однією з найскладніших аур. Являє собою сукупність сенсорної та психічної аури: людина відчуває зорові та слухові галюцинації, до яких приєднуються сильні емоції.
Ілюзорні. Форми предметів світу починають перекручуватися. При цьому пацієнт може «чути» якісь звуки чи голоси.
Моторні аури
Цей тип виникає при ураженні сенсомоторної області головного мозку. Пацієнт мимоволі починає повторювати будь-які слова чи рухи. У більшості випадків, пацієнти закидають голову назад, повертають її врізнобіч, вони зациклені на повторюванні рухів кінцівками або очима.
Якщо моторна аура виявляється через мову, то хворий може неконтрольовано вигукувати будь-які слова, зокрема й незрозумілі для оточення висловлювання.
Діагностика епілепсії
Діагноз «епілепсія» можна встановити ще під час розмови з пацієнтом та його родичами, настільки характерні прояви цієї хвороби. Для підтвердження проводять електроенцефалографію (ЕЕГ). Цей метод дозволяє виявити епілептичну активність головного мозку. Але навіть нормальна ЕЕГ не виключає діагноз епілепсії при типовій клінічній картині, тому інколи пацієнту доводиться проходити обстеження кілька разів.
Також цінним діагностичним методом є МРТ головного мозку. ЇЇ проводять обов’язково для виключення структурних змін (пухлин, судинних аневризм).
Для оцінки стана здоров’я в цілому та можливості приймання певних ліків пацієнти проходять стандартне обстеження, що включає загальний та біохімічний аналізи крові, ЕКГ тощо.
Лікування епілепсії
Судомні напади можуть припинитися самостійно, це характерно для деяких форм дитячої епілепсії. Та інколи вони тривають усе життя. Прояви можуть ставати легшими чи тяжчими, від цього змінюється і терапевтична тактика.
Зазвичай лікування епілепсії можна припинити через 2 роки у дітей та 3-5 років у дорослих після останнього нападу. Але при деяких формах хвороби воно продовжується все життя. Треба знати, що самостійна скасування ліків може призвести до погіршення стану чи епілептичного статусу. При парціальній формі можливе хірургічне видалення епілептиформного вогнища.
Перша допомога при епілепсії
Перша допомога при епілепсії з судомами – це запобігання травматизації хворого. Його треба покласти на рівну поверхню, повернути голову набік, щоб не западав язик, та підкласти під неї щось м’яке. Зазвичай напад триває не більше 5 хвилин. Але якщо він продовжується, людина травмувалась або судоми сталися у вагітної жінки, треба негайно викликати швидку.
При абсансі та парціальній епілепсії (незвичній поведінці) достатньо просто стежити за хворим, аби він не отримав травму.
Ускладнення епілепсії
Найчастіше ускладнення епілепсії – це травматизація хворого через падіння. Таким людям заборонені деякі види діяльності, керування автівкою. Також їм не рекомендують плавати без супроводу, займатися активним відпочинком (походи в гори, сплави по річці, перебування на висоті).
Смерть зазвичай наступає через травму голови при падінні або утоплення. Також це може відбутися при тривалому нападі – епілептичному статусі. Він погіршує стан та функціональні можливості головного мозку, тому важливо звертатися до лікаря, якщо напади трапляються частіше та стають тривалішими.
Хворі на епілепсію частіше страждають на депресію, особливо при тяжкому перебігу хвороби. З часом вони можуть відмічати зміни характеру – агресивність, дратівливість чи, навпаки, апатію та замкнутість.
Специфічної профілактики епілепсії не існує, але в будь-якому віці слід запобігати травмам голови, своєчасно вакцинуватися від нейроінфекцій чи уникати їх і проходити обстеження при появі незвичних симптомів.
