Цистит: симптоми, причини, лікування

03/07/22

  1. Причини виникнення циститу
  2. Неінфекційний цистит
  3. Гострий цистит
  4. Хронічний цистит
  5. Цистит у жінок та чоловіків
  6. Цистит у дітей
  7. Цистит у вагітних
  8. Ускладнення циститу
  9. Діагностика циститу
  10. Лікування циститу
  11. Лікування циститу у дітей

 

Циститом називають запалення стінок сечового міхура. Ця хвороба зустрічається часто, може протікати в гострій та хронічній формі. Симптоми циститу суттєво погіршують якість життя людини, й без лікування зазвичай розвиваються ускладнення.

 

Симптоми циститу у жінок

Причини виникнення циститу

Найчастіше запалення сечового міхура викликає інфекція. Це можуть бути різні збудники:

Приблизно в 75% випадків цистит пов’язаний з інфікуванням кишковою паличкою, у 10-15% – стафілококами, ще рідше – клебсієлою. Зазвичай проникнення збудника відбувається висхідним шляхом (із зовнішніх статевих органів), інколи – низхідним (з нирок), ще рідше – гематогенним (через кров при сепсисі) та лімфогенним (від інших тазових органів).

Сприяють розвитку циститу запальні хвороби сечостатевої системи:

 

Цистит причини виникнення

 

Також виділяють інші провокувальні фактори:

  • Порушення правил гігієни, зокрема інтимної.
  • Рідкі сечовипускання.
  • Активне сексуальне життя.
  • Супутні хвороби сечового міхура (склероз шийки, клапани та стриктури уретри), що порушують рух сечі.
  • Медичні маніпуляції (цистоскопія, катетеризація сечового міхура). Вони призводять до розвитку ятрогенного циститу.

Неінфекційний цистит

 

Запалення сечового міхура не завжди пов’язане з бактеріями чи вірусами. Стінки можуть пошкоджуватися внаслідок дії подразнювальних факторів, таке запалення називають асептичним. Виділяють наступні неінфекційні причини циститу:

  • променева терапія при лікуванні пухлин малого таза;
  • хімічні речовини (при введенні медичних препаратів, хімієтерапії в сечовий міхур);
  • сечокам’яна хвороба;
  • шкідливий вплив антитіл при аутоімунних хворобах;
  • алергічна реакція.

 

Незалежно від причини, що викликала запалення сечового міхура, цистит може протікати в гострій та хронічній формі.

 

Хронічний цистит у чоловіків

Гострий цистит

 

Особливістю гострого циститу є раптовий початок, часто без якихось неприємних відчуттів чи передвісників напередодні. Типові симптоми хвороби:

  • Часте відвідування туалету (полакіурія).
  • Біль, різі, печіння в ділянці уретри (дизурія). Як правило, вони турбують хворого на початку сечовипускання.
  • Виділення сечі невеликими порціями.
  • Відчуття неповного спорожнення сечового міхура.
  • Біль, дискомфорт внизу живота, над лобком.
  • Іноді поява крапель крові при сечовипусканні.
  • Каламутна сеча з неприємним запахом.
  • Можливе невелике підвищення температури, але для неускладненої форми лихоманка не характерна.

Зазвичай дизурічні прояви при гострому циститі настільки яскраві, що діагноз можна відразу встановити за скаргами.

Хронічний цистит

 

Це тривалий запальний процес в сечовому міхурі з чергуванням загострень та ремісій. З часом хвороба призводить до структурних змін стінок міхура, вони можуть потовщуватися, ставати більш жорсткими. Іноді неприємні відчуття турбують хворих майже постійно.

Фактори, що сприяють розвитку хронічної форми:

  • часті переохолодження;
  • цукровий діабет, особливо, при незадовільній компенсації;
  • вживання гострої, солоної їжі;
  • вади розвитку сечовидільної системи;
  • запальні хвороби статевих органів.

 

Цистит у жінок як лікувати

 

Якщо хвороба протікає з нечастими загостреннями, основними симптомами будуть біль та печіння на початку сечовипускання, полакіурія – як і при гострій формі хвороби. Але з часом пацієнти можуть скаржитися на неприємні відчуття в нижній частині живота, часте відвідування туалету навіть в період ремісії, а також на біль, що зменшується після сечовипускання, а потім знову посилюється. Це пов’язано зі зменшенням об’єму сечового міхура та порушенням його резервуарної функції. Такий розвиток хвороби характерний для інтерстиціального циститу.

При геморагічній формі або появі виразок на стінках в сечі з’являється кров. Зазвичай цей симптом найдужче турбує хворих.

Буває і латентний перебіг патології, при якому симптоми практично відсутні. Але при інструментальному обстеженні (УЗД, цистоскопія) лікар може виявити структурні зміни стінок, які з часом негативно впливатимуть на функцію сечового міхура.

Цистит у жінок та чоловіків

 

Жінки схильні до запальних хвороб сечовидільної системи. Сприяють цьому такі анатомічні та психологічні фактори:

  • Широка та коротка уретра, що полегшує бактеріям потрапляння до сечового міхура.
  • Близьке розташування піхви та анусу (через це ймовірність інфікування зростає).
  • Жінки частіше затримують сечовипускання при неможливості відвідати туалет.

Гострий цистит лікування

Цистит у чоловіків зустрічається набагато рідше (особливо хронічний) і зазвичай пов’язаний з супутнім простатитом чи уретритом, статевими інфекціями, сечокам’яною хворобою чи структурними змінами сечовидільних шляхів.

Сприяє запаленню сечового міхура у жінок і статеве життя. У них виділяють окрему форму хвороби – посткоїтальний цистит. Інколи його ще називають «цистит медового місяця» або «рецидивуюча секс-індукована дизурія». Характерна ознака патології – це виникнення скарг через 12-36 годин після статевого акту і часті рецидиви.

Симптоми циститу у жінок, крім дизурічних явищ та частого сечовипускання маленькими порціями, можуть включати диспареунію. Це біль або неприємні відчуття під час статевого акту, що значно погіршують якість життя жінки.

Симптоми циститу у чоловіків можуть поєднуватися з проявами супутніх хвороб (простатит, епідидиміт), тоді вони скаржаться на ніктурію (відвідування туалету вночі), скимний дискомфорт в яєчках, порушення потенції чи зниження лібідо.

Цистит у дітей

Дівчатка хворіють в 3-4 рази частіше за хлопчиків, це також пов’язано з особливостями анатомічної будови сечостатевої системи. Пік захворюваності приходиться на вік від 4 до 12 років.

Симптоми циститу у дітей:

  • Болі, різі, печіння.
  • Полакіурія.
  • Нетримання сечі, особливо, у молодших дітей.
  • Підвищення температури, яке трапляється частіше, ніж у хворих дорослих.
  • Іноді ознаки інтоксикації.

У дітей не рідкість і комбіновані хвороби сечовидільної системи – цистоуретрит, цистопієлонефрит тощо.

Симптоми хронічного циститу

 

Фактори ризику циститу у дітей:

  • Нейрогенний сечовий міхур. Він призводить до рідкого або неповного сечовипускання.
  • Порушення уродинаміки – міхурно-сечовідний рефлюкс (рух сечі у зворотному напрямку).
  • Звуження (стриктури) уретри.
  • Дивертикули (випинання стінки) сечового міхура.
  • Фімоз у хлопчиків.

Цистит у вагітних

Цистит у вагітних – це поширена патологія, яка потребує своєчасного лікування, оскільки інфекційні збудники висхідним шляхом швидко потрапляють до нирок. Розвивається пієлонефрит, який може призвести до переривання вагітності та інших ускладнень.

 

Гострий цистит у вагітних

 

Частий цистит у вагітних пов’язаний з наступними факторами:

  • Зниження тонусу сечового міхура під впливом прогестерону. Наслідком цього є поява рефлюксів та порушення уродинаміки, швидке розповсюдження інфекції.
  • Зміна хімічного складу сечі, що сприяє виживанню та розмноженню збудників.
  • Тиск збільшеної матки на органи сечовидільної системи.
  • Ослаблення імунітету.
  • Зниження тонусу сфінктера уретри (м’язу, що запобігає потраплянню інфекції).

Після пологів у жінки може виникнути ятрогенний цистит – через катетеризацію сечового міхура.

Ускладнення циститу

Найчастіше ускладнення циститу – висхідне інфікування нирок з розвитком пієлонефриту. Це відбувається при несвоєчасній або неправильній терапії чи самолікуванні.

Хронічний цистит з частими рецидивами призводить до склерозування стінок сечового міхура, недостатності його резервуарної функції та появі нових скарг.

Діагностика циститу

 

Виявити цистит дуже легко, вислухавши скарги хворого. Нерідко вони самі встановлюють собі діагноз. Для підтвердження лікар призначає загальний аналіз сечі. В ньому виявляються такі зміни:

  • Лейкоцитоз (зазвичай цих клітин дуже багато).
  • Еритроцити (при геморагічному циститі). Кількість їх варіює від 10-15 до суцільного покриття полю зору.
  • Збільшення вмісту білка – протеїнурію (я не завжди).
  • Бактеріурію.
  • Зміни кольору, прозорості та запаху.

Зазвичай загального аналізу сечі достатньо, аби розпочати лікування. Часто лікарі додатково призначають УЗД сечового міхура для уточнення локалізації запального процесу. При дослідженні можна побачити потовщення та набряк стінок. Але основна задача УЗД – виключити пухлини та камені, оцінити об’єм залишкової сечі.

При хронічному та часто рецидивуючому циститі має сенс виконати бакпосів сечі з виявленням конкретного збудника та визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Якщо у лікаря є підозри на структурні зміни органу, що сприяють частим рецидивам циститу, він може призначити цистоскопію або КТ.

В сумнівних випадках жінкам рекомендована консультація гінеколога, оскільки хвороби статевих органів можуть мати схожу симптоматику.

 

Хронічний цистит у дітей

Лікування циститу

Якщо встановлено діагноз бактеріального циститу (найпоширеніша форма), лікар обов’язково призначає протимікробні засоби. Лікування гострого циститу проводиться уроантибіотиками (що виводяться з сечею). Зазвичай призначають наступні препарати:

  • фторхінолони (ципрофлоксацин, норфлоксацин, левофлоксацин);
  • цефалоспорини (цефікс, цефтріаксон);
  • пеніциліни (амоксицилін);
  • макроліди (азитроміцин, кларитроміцин).

 

Курс лікування триває від 3 до 10 днів залежно від препарату. Також іноді призначають уроантисептики – нітрофурани, нітроксолін, але з часом їхня ефективність знизилась.

В останні роки лікування циститу у жінок і чоловіків часто проводять фосфоміцином (монурал). Це препарат, що потребує однократного приймання. Також засіб ефективний і з профілактичною метою, якщо пацієнту проводиться операція. В такому випадку фосфоміцин приймають двічі – до і після втручання.

Лікування хронічного циститу має свої особливості. Якщо гострої симптоматики немає і хвороба часто рецидивує, доцільно спочатку виконати бакпосів сечі з антибіотикограмою і вже за результатами лікувати хворого.

 

Симптоми гострого циститу

 

Цистит у вагітних треба обов’язково своєчасно лікувати, аби запобігти захворюванню пієлонефритом. В цей період дозволено використовувати антибіотики з групи пеніцилінів та цефалоспоринів, оскільки інші можуть негативно вплинути на розвиток плоду.

Лікування циститу у дітей

Батьки нерідко турбуються, як лікувати цистит у дітей, щоб не завдати шкоди їхньому організму. Треба знати, що деякі антибіотики в цій віковій групі дійсно заборонені. Так, фторхінолони, що широко використовуються в терапії дорослих, негативно впливають на стан та розвиток хрящової тканини, тому до 18 років їх не призначають.

Препарати для лікування циститу у дітей:

  • пеніциліни;
  • цефалоспорини;
  • макроліди.

Фосфоміцин можна використовувати лише у дівчат після 12 років. Даних щодо ефективності препарату у хлопців цього віку поки що немає.

Окрім антибактеріальних засобів, дітям та дорослим призначають знеболювальні ліки та спазмолітики за потреби. Приймання таких препаратів як канефрон, урофіт наразі вважається недоцільним через недоведену ефективність, хоча ці ліки можна часто побачити в призначеннях лікарів – у складі комбінованої терапії.

Також корисним буде часте пиття – морси з журавлини, трав’яні чаї (брусниця, ромашка). Обов’язково треба виключити з раціону продукти, що подразнюють ШКТ, – солоні, гострі, копчені страви.

При структурних змінах та вадах розвитку хворобу роблять операцію.