Затримка росту у дітей може бути пов’язана зі впливом різноманітних чинників або обумовлена сімейно-конституціональними особливостями. Зазвичай вона не вливає на стан здоров’я дитини, але часто супроводжується психологічними проблемами. Чому дитина погано росте і чи можна прискорити її ріст?
Затримка росту у дітей – це низький зріст у конкретній віковій групі, зумовлений станом здоров’я або спадковістю. У педіатрів існують таблиці, в яких прописані діапазони нормальних показників для кожного року життя дітей. Таблиці бувають сигмальні та центильні. Вважається, що останні більш якісно визначають розвиток дитини за всіма її параметрами, як-то гармонійність та пропорційність.
В сигмальних таблицях вказані так звані «стандартні відхилення» (СВ), які обчислюються за спеціальними формулами. Види затримки росту в залежності від показників стандартних відхилень:
1-2 СВ – низькорослість.
2-3 СВ – субнанізм.
Більш ніж 3 СВ, або ріст чоловіка до 130 см чи жінки до 120 см – нанізм.
При нанізмі завжди треба шукати причину патології.
Існують формули, що дозволяють прогнозувати ріст дитини за антропометричними показниками її батьків. Вважається, що відхилення складає не більше 5 см або 1 СВ у більшості дітей.
Педіатри повинні регулярно вимірювати антропометричні показники дитини і при значному відхиленні протягом 1-2 років або раптовій затримці росту провести комплексне обстеження.
Регуляція росту
Ріст дитини регулюється багатьма чинниками. Під час вагітності суттєве значення мають розміри матки та функція плаценти, здоров’я матері і плода. Також на внутрішньоутробний розвиток впливають інсуліноподібні фактори росту, а роль самого соматотропного гормону (гормону росту) у швидкості зростання дитини ще незначна.
У перші місяці життя основним стимулятором росту і розвитку малюка є харчування. При недостатньому надходженні поживних речовин, недоїданні, незбалансованому раціоні дитина не росте. Також на ріст і розвиток суттєво впливають гормони щитоподібної залози. У дітей з нелікованим гіпотиреозом завжди розвивається низькорослість. Генетичні фактори обумовлюють остаточний ріст дитини та швидкість її дозрівання, на ці чинники вплинути зазвичай не вдається.
Гормон росту (СТГ) секретується соматотропними клітинами гіпофіза і є основним регулятором розвитку в дитячому віці. Він вливає на кістки – прямим та непрямим чином, стимулює поділ клітин в зоні ростової ділянки. Саме це призводить до подовження кісток.
Найбільший вплив на зростання організму гормон росту має в підлітковий період. Він обумовлює антропометричний «стрибок», фазу швидкого росту в цей період.
Які причини відхилень росту у дітей?
Якщо дитина не росте, в першу чергу лікарі намагаються встановити вид затримки, а потім визначитися з конкретною причиною.
Види затримки росту:
Первинна. Зазвичай вона пов’язаний з дефектами сполучної та кісткової тканини (пренатальне пошкодження, генні мутації). В більшості випадків ця патологія проявляється порушенням пропорцій тіла.
Вторинна. Затримка росту виникає через різноманітні порушення – обміну речовин, ендокринні, психогенні, а також погане харчування.
Ідіопатичний низький зріст. Про нього говорять, коли причину затримки встановити не вдається і дитина не має інших відхилень з боку здоров’я. Ідіопатичний низький зріст може бути сімейним, але бувають виключення.
Основні причини затримки росту у дітей:
Сімейна низькорослість та спадково-конституційна затримка фізичного розвитку і росту.
Генетичні синдроми. Серед них визначають хромосомні та нехромосомні аномалії. Найчастіше зустрічаються синдром Дауна, Шерешевського-Тернера, Прадера-Віллі, Нунан тощо.
Ендокринні розлади. Саме їх лікарі шукають в першу чергу. Затримка росту у дитини може виникати при гіпотиреозі, гіпопітуїтаризмі, ізольованому дефіциті соматотропного гормону (СТГ), нечутливості до гормону росту (синдром Ларона), хворобі Іценка-Кушинга, вродженому адрено-генітальному синдромі, надлишку статевих гормонів (швидко закриваються зони росту), цукровому та нецукровому діабеті.
Системні розлади й хронічні хвороби (ураження ЦНС, мікроцефалія, вроджені вади серця, синдром мальабсорбції та інші тяжкі хвороби травної системи, хронічна ниркова недостатність, патології сполучної тканини, бронхіальна астма, хронічна анемія, інфекції з тяжким перебігом).
Дефекти тканин, що обумовлюють зростання дитини (синдром плода алкоголіка, плацентарна недостатність, гіпо- чи ахондроплазія).
Недостатнє, незбалансоване харчування.
Психосоціальна карликовість.
Супутні симптоми відхилень росту
Низькорослість може бути єдиним порушенням чи супроводжуватися додатковими симптомами. Якщо затримка росту у дитини має сімейний або конституціональний характер, у всьому іншому хлопець або дівчина можуть бути цілком здорові. Хоча це відхилення здатне впливати на їхній психологічний стан, оскільки саме високий ріст ще й досі асоціюється з успішністю, силою, відмінним фізичним розвитком. Особливо актуально це для хлопців, дівчата сприймають низький ріст менш драматично.
При вродженому чи набутому в перші роки життя гіпотиреозі, крім затримки росту, у дитини спостерігається й розумова відсталість (кретинізм), грубий голос, зміни рис обличчя. Якщо функція щитоподібної залози знижується в старшому віці, то на перший план виходить саме затримка росту і типові симптоми гіпотиреозу (сонливість, набряки, закрепи тощо).
При гіпофізарному нанізмі (недостатній секреції гормону росту) у дитини порушується розвиток усіх органів. Можлива затримка статевого дозрівання, гіпотензія, брадикардія, безпліддя, але інтелектуально-мнестичні функції збережені.
Симптоми при інших ендокринних, системних або тяжких хронічних патологіях обумовлені основною хворобою. Це ж стосується і генетичних дефектів. Для кожного генетичного синдрому із затримкою росту існують типові симптоми.
При гіпо- або ахондроплазії (карликовість) дитина розвивається диспропорційно — вона має голову та тіло нормальних розмірів і вкорочені кінцівки.
При психосоціальній низькорослості діти зазвичай також мають затримку статевого розвитку і поведінкові розлади, вони емоційно лабільні, неврівноважені. При недостатньому харчуванні дитина, як правило, страждає на хронічні патології, карієс, інколи рахіт, схильна до частих інфекційних захворювань з важким перебігом.
Чому підліток не росте?
У пубертатному періоді у дівчат та хлопців відмічаються стрибки росту. Вони швидко «витягуються», і це нормальний фізіологічний процес. Але приріст (в см) за цей час – зазвичай стала величина, обумовлена спадковістю, і вплинути на неї практично неможливо.
Думка, що «стрибок росту» допоможе подолати його дефіцит – хибна. Низькорослі діти навіть при швидкій динаміці в пубертаті все одно не стають високими. Після закінчення цього періоду зони росту закриваються, і більше підліток не росте. Саме тому затримку росту потрібно лікувати до початку статевого дозрівання.
Також на динаміку росту в пубертаті впливають соматотропний гормон, щитоподібна залоза, надлишок статевих гормонів. Тому, якщо батькам здається, що підліток росте надто повільно, треба показати його лікарю, щоб підтвердити чи виключити патологію. Причиною хибної низькорослості у хлопців та дівчат може стати сутулість та інші порушення постави.
Методи корекції низькорослості
Затримку росту у дитини можна лікувати, якщо вона вторинна і пов’язана з конкретними хворобами. Найбільш ефективною є терапія ендокринних захворювань. Затримку росту у дітей лікують за допомогою препаратів гормону росту (при гіпофізарному нанізмі), тироксину (при гіпотиреозі).
При вадах серця, нирковій недостатності, тяжкій анемії, цукровому діабеті подолати затримку росту у дітей можна лише за умови компенсації основної патології. Хвороби з диспропорційним розвитком (гіпохондроплазію) наразі лікують оперативно.
Добре піддається корекції психосоціальна карликовість. При зміні умов життя, оточення, ставлення близьких людей затримка росту і розвитку швидко зникає. Те ж відбувається і при недоїданні дитини – збалансоване калорійне харчування усуває проблему. При хворобах травної системи, синдромі мальабсорбції потрібні спеціальні дієти, приймання вітамінів чи препаратів заліза.
Але той дефіцит росту, що вже сформувався, в більшості випадків залишиться. Чим раніше усувають причини затримки росту у дітей, тим кращим буде результат.
Фізичні вправи (плавання, підтягування на турніку) чи спорт (баскетбол) не впливають на довжину тіла. Але вони розвивають м’язи та поліпшують поставу дітей, особливо підлітків. Візуально ті починають виглядати вищими. Також фізичні вправи зміцнюють здоров’я та відволікають від психоемоційних переживань, що дуже властиві підліткам.
Затримка росту може стати серйозною проблемою для людини – навіть не через вплив на організм, а через хибне сприйняття цієї особливості. Тому дуже важливе своєчасне обстеження дитини, корекція порушень за можливості та психологічна підтримка при затримці, що не піддається лікуванню.
