Бронхіальна астма: симптоми, класифікація, лікування

20/06/22

  1. Що таке бронхіальна астма?
  2. Причини виникнення бронхіальної астми
  3. Симптоми бронхіальної астми
  4. Бронхіальна астма у дітей
  5. Класифікація астми
  6. Діагностика бронхіальної астми
  7. Допомога при астмі
  8. Лікування бронхіальної астми
  9. Профілактика астми

Що таке бронхіальна астма?

Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання бронхів. Вона поширена як у дітей, так і серед дорослих. Без лікування астма зазвичай прогресує і призводить до тяжкої дихальної недостатності чи навіть смерті хворого.

Симптоми бронхіальної астми

За статистичними даними, найчастіше діагноз бронхіальна астма зустрічається у дітей та після 40 років, а загалом на неї хворіє близько 6-9% населення. В основі захворювання лежить запалення стінки бронхів, що викликає їхній спазм (звуження).

Чим сильніший бронхоспазм, тим більше опору зазнає повітря при видиху і тим значніша задишка у пацієнта. При загостренні хвороби людині доводиться докладати зусиль, аби видихнути. ЇЇ дихання стає шумним і свистячим, це чутно навіть на відстані, без фонендоскопа.

Хронічний запальний процес в бронхах підвищує їхню чутливість до факторів, що провокують загострення (алергени, холод, інфекції), формуючи таким чином гіперреактивність дихальних шляхів. Це здатність бронхів відповідати спазмом на вплив навіть незначних чинників. А звужені дихальні шляхи не дають швидко заспокоїтися запаленню, підтримують запальний процес. Утворюється замкнуте коло, розірвати яке без лікування дуже складно.

 

Причини виникнення бронхіальної астми

Бронхіальна астма належить до мультифакторних хвороб. Це означає, що її розвиток зумовлює багато чинників. Патологія бронхів виникає через поєднання різних генів та факторів середовища.

Наразі виявлено понад 100 генів чутливості до астми, вони підтримують хронічне запалення. Провокують появу захворювання такі чинники навколишнього середовища:

  • дієта;
  • перинатальні фактори;
  • забруднення повітря;
  • вплив алергенів.

Вважається, що дитина народжується з певною комбінацією генів, що зумовлює схильність до розвитку астми. Але дебют хвороби більше залежить від впливу середовища.

Є так звана «гігієнічна» теорія, що поясняє ріст захворюваності на астму. Згідно з нею надмірній чутливості до навколишніх чинників сприяють такі фактори:

  • виховання дитини в малих сім’ях;
  • обмеження контактів з інфекціями та брудом;
  • вакцинація;
  • широке використання антибіотиків.

Які симптоми бронхіальної астми

Симптоми бронхіальної астми

Діагностика хвороби в більшості випадків не викликає труднощів. Симптоми бронхіальної астми досить характерні, найчастіше це:

  • Кашель. Він може бути сухим нав’язливим або з виділенням прозорого мокротиння (з нижніх дихальних шляхів).
  • Задишка. Зазвичай вона виникає на видиху (експіраторна).
  • Хрипи. Вони можуть з’являтися одночасно з задишкою.
  • Свистяче дихання. Цей симптом спостерігається при тяжкому перебігу хвороби.

Задишка часто буває першим (і єдиним) проявом хвороби. У літних пацієнтів її помилково можуть зв’язувати с серцевою недостатністю. Якщо цей симптом виникає у молодих, саме астма – найімовірніший діагноз.

Задишка може з’являтися в таких ситуаціях:

  • після фізичних навантажень;
  • в ранкові години, навіть у спокої;
  • при інфекціях верхніх дихальних шляхів;
  • під впливом алергенів (пилок рослин, шерсть тварин, парфуми тощо).

Бронхіальна астма у дітей

Бронхіальна астма у дітей протікає з типовими симптомами – хворих турбують сухі свистячі хрипи, кашель, задишка, напади ядухи.

Провокативними й сенсибілізаційними факторами виступають:

  • алергени, які людина вдихає;
  • їжа;
  • інфекції – бактеріальні та вірусні;
  • хімічні речовини;
  • ліки.

Алергени – найбільш поширений чинник бронхоспазму. Його провокують грибки, кліщі, пилок – рослинний, книжковий та домашній, пліснява, шерсть тварин.

На відміну від дітей, бронхіальна астма у дорослих часто буває неалергійною, вона пов’язана з іншими чинниками.

Буває, що хвороба іноді протікає атипово, з одним лише сухим кашлем. Її так і називають – кашльова астма. Зазвичай такі випадки складні для діагностики, але про цю ймовірність треба завжди пам’ятати і направляти пацієнтів з нав’язливим кашлем на спірометрію.

Прогноз при бронхіальній астмі у дітей більш сприятливий, ніж у дорослих. Якщо вдається виявити та усунути провокативні фактори, то хвороба переходить у стадію стійкої ремісії, і в дорослому віці напади не виникають.

 

Бронхіальна астма у дітей

Класифікація астми

 

Бронхіальна астма буває у двох формах – інтермінувальна та персистуюча. Для інтермінувальної характерні рідкі напади – менш як 1-2 рази на тиждень, вони мало турбують пацієнта.

Персистуюча бронхіальна астма ділиться на ступені:

  1. Легка – понад два напади на тиждень, але не щодня.
  2. Середня – практично щоденні напади.
  3. Важка – часті симптоми астми протягом дня.

 

Ця класифікація важлива не тільки для встановлення діагнозу, вона дозволяє підібрати лікування та оцінити його ефективність. Крім того, виділяють ще дві форми астми – алергійну та неалергійну, і стадії перебігу хвороби – загострення чи ремісії.

 

Бронхіальна астма це

Діагностика бронхіальної астми

Діагноз бронхіальна астма легко запідозрити, коли пацієнт виказує типові скарги на задишку при видиху, свист, хрипи. Але при тривалому сухому кашлі, чи ускладненні дихання при навантаженні, лікарі не завжди згадують про цю хворобу.

Аускультація допомагає встановити діагноз, особливо в період загострення астми. У здорових людей фаза вдиху приблизно втричі довша за видих. При бронхоспазмі це співвідношення скорочується. Якщо дихальні шляхи сильно звужені, то лікар чує сухі хрипи та свист під час видиху.

Але в період ремісії хвороби аускультативні дані можуть бути абсолютно нормальними. Це буває навіть тоді, коли хворий скаржиться на задишку, та бронхоспазм виражений не сильно і його не чути фонендоскопом.

При будь-яких скаргах чи нетипових проявах за боку дихальної системи пацієнту призначають рентгенографію легень. При астмі на знімку не виявляється специфічних змін (на відміну від пневмонії чи раку легень). Лікар може побачити:

  • посилення легеневого малюнку;
  • тяжистість бронхів;
  • підвищену прозорість легеневої тканини.

Ці зміни свідчать лише про хронічний запальний процес і можуть траплятися при будь-якій хворобі легень, а також при палінні. Підвищена прозорість буває при формуванні емфіземи легень. Але це також наслідок не тільки астми, а й хронічного бронхіту, обструктивних захворювань, паління тощо.

На рентгенограму хворих направляють, щоб виключити інші хвороби – пневмонію, бронхоектази, сторонні тіла в дихальних шляхах, пухлини. Для підтвердження саме бронхіальної астми використовують високочутливий та інформативний тест – спірометрію легень.

Бронхіальна астма лікування

Спірометрія легень

Спірометрія – це метод дослідження функції зовнішнього дихання, під час якого визначаються якісні та кількісні показники. При спірометрії лікар оцінює:

  • спокійне дихання;
  • максимальну вентиляцію легень;
  • форсований видих;
  • дихання після фармакологічних проб з розширенням бронхів.

Спірометрія дозволяє досить точно визначити порушення зовнішнього дихання. В діагностиці бронхіальної астми найбільше значення мають наступні показники:

  • життєва місткість легень;
  • об’єм форсованого видиху за секунду (ОФВ1);
  • співвідношення цих даних.

Зниження показників дихання буває не тільки при астмі, а й при хронічному обструктивному захворюванні легень. При цій хворобі бронхи теж звужені, але такі зміни мають постійний, майже незворотний характер і пов’язані з тривалим впливом паління, забрудненого повітря, хронічним бронхітом, що рецидивує. Щоб відрізнити ці дві хвороби, під час спірометрії проводять пробу з бронхолітиком (розширюють бронхи).

Якщо після бронхолітика (зазвичай це сальбутамол чи вентолін) спостерігається зростання життєвої місткості легень та об’єму форсованого видиху за секунду хоча б на 12% (або 200 мл від базових значень), проба свідчить на користь бронхіальної астми. Додатково для діагностики рекомендуються й інші обстеження.

Додаткові обстеження при бронхіальній астмі

Лікар може призначити хворому КТ легень, в тому числі з контрастом. Це потрібно при підозрі на бронхоектатичну хворобу – хронічний запальний процес в дихальних шляхах з мішкоподібними розширеннями бронхів. Бронхоектази – це вогнища хронічної інфекції, які погіршують перебіг бронхіальної астми.

Також при обстеженні пацієнта іноді використовують пробу з навантаженням. Відомо, що глибоке і швидке вдихання повітря (особливо, прохолодного) нерідко викликає приступ астми у пацієнтів. Якщо це молода людина без супутніх серцевих хвороб, лікар після спірометрії може запропонувати біг вулицею протягом 6 хвилин. Найбільш інформативна ця проба в холодну пору року. Одразу після цієї вправи та через 5, 10 і 15 хвилин оцінюється ОФВ1 та проводиться аускультація легень.

Інколи з діагностичною метою лікар призначає пробне лікування гормонами (глюкокортикоїдами) на 2-3 тижні. Позитивний ефект (приріст ОФВ1 на 15% та більше) підтверджує діагноз «бронхіальна астма».

Для виключення хронічного синусита, що нерідко зустрічається і проявляється саме нав’язливим кашлем, пацієнтам рекомендують зробити рентгенографію параназальних синусів.

Також в обстеженні хворих широко використовують різні алергічні тести. Це актуально для тих пацієнтів, напади астми яких пов’язані з дією невизначених алергенів.

Бронхіальна астма у дітей симптоми

Допомога при астмі

Допомога при астмі включає медикаментозне усунення гострого нападу та базисну терапію, що запобігає наступним загостренням. Якщо приступ бронхіальної астми вже почався, важливо зробити наступне:

  • заспокоїти хворого;
  • надати доступ кисню (вивести з приміщення, відчинити вікно, розстібнути тісний одяг);
  • дати інгалятор.

Найчастіше для усунення ядухи використовують бета-адреноміметики швидкої дії. Це сальбутамол (вентолін). Також знімає напад бронхіальної астми іпратропію бромід, інгаляційні гормони. Якщо ядуха продовжується, а ліки не допомагають, необхідно викликати швидку. Для подальшого лікування хворому вводять гормони, забезпечують кисневий доступ.

Але важливіше значення для прогнозу хвороби і зменшення частоти нападів має базисне лікування астми.

Лікування бронхіальної астми

Лікування бронхіальної астми підбирається залежно від частоти нападів. При інтермітуючій формі захворювання можна застосовувати інгалятор за потреби – лише під час приступу чи перед впливом факторів, що можуть його викликати. Але якщо симптоми бронхіальної астми виникають часто (особливо вночі), слід отримувати лікування щоденно. Зазвичай це гормони (глюкокортикоїди) або комбіновані препарати в інгаляційній формі.

Відсутність нападів та загострень не означає, що лікування астми треба припинити. Лікар періодично переглядає терапію та зменшує дози чи кратність приймання ліків. При переході хвороби в інтермітуючу стадію можна перейти на приймання препаратів за потребою.

Чим частіше пацієнт користується сальбутамолом для припинення гострого нападу, тим гірше підібране базисне лікування бронхіальної астми. При адекватній терапії потреби у швидких бронхолітиках взагалі не виникає.

Також важливим аспектом допомоги є вплив на фактори, що провокують загострення симптомів бронхіальної астми. Наприклад, при харчовій алергії дієта має вирішальне значення, оскільки дозволяє усунути основні тригери бронхоспазма. Актуально це і при алергії на певні медикаменти, шерсть тварин, аспіриновій астмі.

У дорослих провокативним фактором, іноді виступає патологія шлунково-кишкового тракту – гастроезофагальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Запобігти її проявам також допомагає спеціальна дієта. Пацієнтам з ГЕРХ не рекомендують вживати каву, міцний чорний чай, томати, гостру їжу, шоколад.

Причини виникнення бронхіальної астми

Профілактика астми

Профілактика астми дуже важлива для людей, що мають спадкову схильність. Вона включає:

  • Своєчасне лікування осередків хронічної інфекції, особливо в дитячому віці.
  • Уникання контактів з алергенами.
  • Зміну клімату за потреби – тимчасову або постійну.
  • Відмову від паління.

 

Бронхіальна астма у дорослих та дітей – поширена хвороба. Адекватна терапія допомагає надовго позбавитися нападів астми та перевести патологію в стадію стійкої ремісії.

.cu-blog article{ display: flex; flex-direction: column; justify-content: end; }